Альтернаріоз

 

 

 

Альтернаріоз(синоніми – Рання суха плямистість, Пізня суха плямистість, Макроспоріоз, Суха плямистість картоплі). Збудник хвороби фітопатогенні гриби роду Alternaria найбільш розповсюджені та шкодочинні  A. solani Sor. та  A. Alternata Keis.

Захворювання знижує схожість посадкового матеріалу та урожай картоплі, викликає завчасне відмирання вегетативної маси, погіршує зберігання картоплі. В роки епіфітотій до 75% бадилля ранніх сортів уражується альтернаріозом, а врожай бульб зменшується більш ніж на 40%. Знижується лежкість бульб при зберіганні картоплі та здатність до проростання бульб в полі після посадки.

Хвороба поширена скрізь. Найбільш інтенсивно розвивається в південних посушливих регіонах. Уражується листя, стебла та бульби.

Відомо дві форми хвороби: рання суха плямистість збудник Alternaria solani Sor  та пізня суха плямистість збудник Alternaria alternata Keis.

Симптоми ранньої сухої плямистості зазвичай починають проявлятися перед бутонізацією, за 15-20 днів до цвітіння. В цей період характерною ознакою є утворення чітко відмежованих, округлих, темно-бурих, темно-сірих або коричневих плям, діаметром до 1,5 см, з чітко вираженими концентричними колами. На плямах спостерігається слабкий чорний наліт, який складається з органів спороношення гриба.
В суху погоду тканина в місцях плям висихає та випадає. На уражених стеблах та черешках плями продовгуваті, темно-бурі, мають концентричну зональність з чорним або темно-сірим нальотом. При сильному ураженні некрози зливаються , листя жовтіє та висихає. На стеблах, при сильному ураженні, утворюються язви і стебла в’януть. Окрім негативного впливу на фотосинтетичний апарат рослин, хвороба також викликає патологічні зміни бульб. Ураження бульб картоплі супроводжується утворенням на їх поверхні темно-сірих або темно-коричневих дещо вдавлених плям, вкритих темним або темно-сірим нальотом. В місцях некрозів під плямами тканина стає твердою, сухою чорнувато-коричневою масою , що добре видно при розрізі ураженої бульби. Такі симптоми можна спостерігати через 2-3 тижні після збору врожаю.

Пізня суха плямистість зазвичай проявляється в кінці цвітіння картоплі на листі, частіше по краям часточок, у вигляді дрібних, округлих або кутастих, темно-бурих плям зі значним оливковим нальотом. В суху погоду сильно уражене листя закручується часточками вверх, у вигляді човника. На хворих стеблах та черешках утворюються суцільні чорні плями. На відміну від ранньої сухої плямистості концентричні лінії на уражених ділянках відсутні. На хворих бульбах утворюються округлі, дещо вдавлені плями, на яких можна спостерігати чорний наліт. Ураження бульб сприяє їх загниванню.
Гриб A. solani не є спеціалізованим патогеном і може уражувати широке коло рослин із родини Solanaceae, на яких продукується інфекційний матеріал.

Первинний прояв хвороб найбільш часто спостерігається на старому листі.

Морфологічно симптоми, викликані збудниками альтернаріозу, подібні. Гриб досить легко проникає в тканину листя через епідерміс. Спори з уражених ділянок листя переносяться вітром на досить великі дистанції, і стають новим джерелом інфекції. Як правило, хворі рослини розташовані вогнищами.

Зараження молодих бульб наступає в період збору врожаю при контакті зі спорами на поверхні землі. Зрілі бульби схильні до ураження тільки при наявності раневих пошкоджень.

Гриби зимують міцелієм, конідіями та хламідоспорами в грунті, на відмерлому листі, ураженому бадиллі. Навесні проходить активна споруляція і, відповідно, зараження картоплі. Конідії розповсюджуються вітром та потрапляють на листя картоплі. При сприятливих умовах(тепла погода та вологість 95%) конідії інфікують листя.

Розвитку хвороби сприяє жарка погода з короткочасними дощами та стабільними росами. Оптимальна температура для проростання конідій 24-30 C, мінімальна — 7C., проте останнім часом спостерігається адаптація збудників до більш низьких температур. Для проростання конідій і росту міцелія необхідна вологість повітря 90-100%. В більшій мірі уражується листя, яке має різні пошкодження або ж погано забезпечене поживними речовинами.

Серед додаткових джерел інфекції можуть бути уражені залишки інших пасльонових рослин – томата та баклажана.

Захисні заходи:

  1. Збалансоване внесення під картоплю калійних добрив.
  2. Правильні сівозміни, при яких картопля повертається на колишнє місце не раніше , ніж через 3-4 роки. При плануванні сівозміни рекомендується розділяти посадки картоплі та інших пасльонових культур, щоб запобігти взаємному пере зараженню культур.
  3. До появи перших симптомів хвороби рекомендується обприскування фунгіцидами. Перша обробка – профілактична при настанні відповідних погодних умов для розвитку хвороби, наступні – з інтервалом 10-14 днів. Профілактична – Консенто (д.р. фенамідон, 75 г/л, пропамокарб-гідрохлорид, 375 г/л), завдяки вмісту двох діючих речовин фунгіцид діє профілактично по альтернаріозу та фітофторозу. Для наступних обробок рекомендованим є фунгіциди Натіво (д.р. трифлоксістробін – 260,4 г/кг, тебуконазол – 531,9 г/кг)  ; Квадріс Топ 325 SC к.с.(  200 г/л азоксістробін; 125 г/л дифеноконазол) .
  4.  Щоб знизити до мінімуму втрати врожаю картоплі слід збирати бульби повністю дозрівшими, уникати пошкоджень при збиранні, після збирання витримувати три тижні в теплих умовах при вологості >90% і вибракувати уражені.
  5. Знищення картоплиння перед збиранням бульб.