Історія підприемства

Навряд чи хто на Полiссi не знає сортiв картоплi  Чернiгiвська рання, Придеснянська, Чернiгiвська 98, Зоряна…Перелiк можна продовжувати, а їхня  батькiвщина – Седнiв, ПрАТ НВО „Чернiгiвелiткартопля”. Седнiв приваблює своєю iсторiєю, архiтектурною забудовою, мальовничими краєвидами. Славну сторiнку в бiографiю селища  вписало i  науково-виробниче об’єднання „Чернiгiвелiткартопля”, працiвники якого вiрнi i вiдданi сповна своїй хлiборобськiй справi.

Даний довiдник – це спроба з нагоди славних ювiлеїв:

45-рiччя Чернiгiвської дослiдної станцiї по картоплi,

80-рiччя „Першого седнiвського товариства спiльного обробiтку  землi iм. Т.Г.Шевченка,

90-рiччя радгоспа iм.Чкалова

перегорнути сторiнки становлення пiдприємства, назвати iмена трударiв, якi  своїми руками, натруженими у повсякденнiй працi, свiтлим розумом десятилiттями кували на рiднiй землi славу i достаток. Завдяки їм господарство  виросло в сучасне науково-виробниче обєднання, продукцiя якого здобула визнання не тiльки в Чернiгiвському районi, а i далеко за межами областi.

 

1918 р.,

лютий

З поваленням самодержавства в лютому 1917 р. в Седневi  було лiквiдовано царськi органи влади, полiцiю. Влада перейшла до тимчасового уряду. У сiчнi  1918 р. червоногвардiйський загiн Чернiгiвськго повiту з допомогою Московського  червогогвардiйського загону визволили  Седнiв вiд вiйськ Центральної ради. 20 сiчня на загальних зборах трудящих було обрано мiстечковий i волосний ревкоми,  якi очолювали робiтник Я.Ю.Пусь i селянин –бiдняк I.П.Курдюк.  у лютому вiдбулися вибори мiстечкової Ради й волосного виконкому, якi одразу приступили о конфiскацiї помiщицьких маєткiв i надiляли селян землею, худобою, с/г iнвентарем.

Кисiль Д.Ю., Редакова Л.П. Седнiв //

 

1919 р.,

10 березня

На хуторi Глiбовцi в маєтку колишнього купця Яцка було створено радгосп iм.Чапаєва.

Суржик Л. Седнiв: 80 золотих сторiнок// Наш край. – 2004  .- № 57-58. – С.3

1928 р.

Дiяло  машинне товариство та створено нове товариство „ Перше  седнiвське  товариство спiльного обробiтку землi iм.  Т.Г.Шевченка”, яке 15.08.1929 р. перетворилося на сiльськогосподарську артiль iм. Т.Г.Шевченка, а в 1930 р. – „Бiльшовик” та „Червонi лани”,

1931 р. – СОЗ iм. 1 Травня.

Суржик Л. Седнiв: 80 золотих сторiнок // Наш край.- 2004.-№ 57-58.- С.3.

1928 р.,

14 вересня

Вiдбулась мiжрайонна сiльскогосподарська виставка  Бобровицького i Березнянського районiв.

Суржик Л. Седнiв: 80 золотих сторiнок // Наш край.- 2004.- № 57-58.- С.3

1931 р.

1931 рiк – рiк виходу колективiзацiйного руху на фiнiшну пряму. Якщо станом на 1 квiтня колективiзацiя в Чернiгiвському районi охопила всього 29 % селянських господарств, то вже 25 серпня цей показник зрiс до  44,3 %. Завдяки зведенням районної газети „Червоний стяг” маємо змогу порiвняти колективiстськi тенденцiї по кожнiй сiльрадi. На той час Седнiвська сiльрада налiчувала 534 двора. Було колективiзовано на 1.04.31 р. – 58,9 %, а уже на   25.08.31 р. – 86,5 % господарств. Для порiвняння : найвищий показчик – 100 % по Киїнськiй сiльрадi, а найменший  — 9,0 %  в Сивкiвськiй.

Темпи  колективiзацiї  // Наш край .- 1998.- № 101-102.- С.8

1933 р.,

17 грудня

В Седневi вiдкрито мiжколгоспну школу, де навчаються бригадири, голови колгоспiв, рахiвники.

Горобець С. „Колгоспна перемога” //  Наш край.- 2005.-28 жовтня.- С.3

1934 р.

Створено районну сiльськогосподарську школу, яка готує завiдуючих фермами, рахiвникiв

Суржик Л. Седнiв: 80 золотих сторiнок // Наш край.- 2004  .- № 57  — 58.- С. 3

1939 р.,

лютий

Працює районна школа тваринництва

Суржик Л. Седнiв: 80 золотих сторiнок // Наш край .- 2004   .- № 57 – 58 .- С.3

1944 р.,

лютий

21 вересня 1943 р. Седнiв визволено вiд нiмецько-фашистських загарбникiв. Радгосп iм.Чкалова вiдновлює  свою роботу. Перший наказ видано 27 лютого 1944 р., директор  Иоффе Ю.Я.  Нагороджений в 1946 роцi медаллю „За доблесну працю у Великiй Вiтчизнянiй вiйнi 1941 – 1945 рр”.

Наказ по радгоспу iм.Чкалова

№ 1  вiд  27 лютого 1944 р.,

№ 58 від 5 березня 1946 р.

1944 р.,

березень

В архiвi пiдприємства зберiгся документ „Норми годiвлi тваринництва на березень мiсяць 1944 р., в якому є перелiк тварин з зазначенням кiлькостi голiв, а саме:

робочi конi – 16, жеребцi – 1, хворi конi — 7, модолняк – 10, виїзднi конi – 4, хряк – 1, свиноматки – 6, поросята – 2, корiв – 1, молодняк – 7, плем. бичок – 1, курей – 148, уток – 11, гуси – 2.

Норми годiвлi тваринництва

по совхозу iм. Чкалова  на

березень мiсяць  1944 року.

1944 р.,

квітень

В целях развития животноводства и птицы за счет контрактации у рабочих телят и птицы   рабочие совхоза,   которые законтрактировали телят были  освобождены  от выполнения мясоздачи.

Наказ по радгоспу ім.Чкалова

№ 29 від 6 квітня 1944 р.

1944 р.,

квітень

Во избежание налета вражеских самолетов производилась светомаскировка во всех помещениях совхоза.

Наказ по радгоспу ім.Чкалова № 32 від 15 квітня 1944 р.

1944 р.,

квітень

Ведется работа по подготовке тягла к весне. С 1 мая 1944 г. было прекращено использование рабочих лошадей для обслуживания личных подсобных хозяйств работников совхоза, разрешено использовать в личных целях только обученых  коров.

Наказ по радгоспу ім.Чкалова №33  від 15 квітня 1944 р.

1944 р.,

квітень

Объявлены результаты выпуска трактористов. Всего сдали экзамен 9 человек. Лучшие курсанты были отмечены денежной премией в размере 75 руб:

Петренко Н          —  хорошо,

Майборода П.       —  отлично,

Петеряева Л.         —  хорошо.

Наказ по радгоспу ім.Чкалова № 37  від 17 квітня 1944 р.

1944 р.,

квітень

В связи с началом сева  установлен следующий порядок работы:

—  работу тракторного парка и  связанных с ним подсобных рабочих начинать с 5 часов утра до захода солнца. Ст. механику Скрипченко обеспечить бесперебойную работу с\х машин от восхода до захода солнца,

—  для обеспечения полного рабочего дня ст.кухарке Мартыненко к 5 часам утра приготовить завтрак, к 12 часам дня выносить в поле обед, 5 часов вечера выносить полдник.Ужин раздавать на месте по приходу рабочих с поля,

—  работу ясель начать с 5 часов утра.

Наказ по радгоспу ім.Чкалова № 41  від 20 квітня 1944 р.

1944 р.,

травень

В соответствии с постановлением СНК СССР и ЦК ВКП(б) и приказа по  Киевскому Гос. С\х тресту НКСХ УССР за №31 от 21.12.1943 г. « О запрещении забоя с\х животных у рабочих и служащих совхоза» на 1 мая 1944 г. произведен строжайший учет наличия с\х животных и птицы у рабочих совхоза, запрещено забивать маточный состав с\х животных.

Наказ по радгоспу ім.Чкалова № 46 від 22 квітня 1944 р.

1944 р.,

травень

В праздничном приказе, посвященном Дню  Международной  солидарности трудящихся,  директор совхоза им.Чкалова  Иоффе отметил: „ Наш совхоз, освобожденный от немецкой оккупации, пострадал, немцы разорили хозяйство, уничтожив скот и лошадей, немцы не пощадили то, над чем рабочие совхоза трудились многие годы, нарушив благосостояние совхоза  и  рабочих.  С  момента изгнания немцев, рабочие совхоза  взялись за восстановление хозяйства. К 1 Мая  сего года мы имеем  ряд достижений. Постепенно  восстанавливается животноводство, энергетика, постройки совхоза. Имеются все возможности в ближайшие годы довести хозяйство до состояния, которое было до начала Отечественной  войны.

Лучшие люди совхоза обеспечивают подъем  хозяйства, своей стахановской работой увеличивают мощь совхоза. В ознаменование успехов, достигнутых работниками совхоза, к 1 Мая приказываю: представить тресту для премирования лучших  людей совхоза и объявить благодарность следующим товарищам за высокие рбразцы работы:

Скрипченко И.В., Вересоцкий И.,

Лазоренко Г., Луцек П., Пирог В., Луцек К.

Бережная, Шульга Т., Вовк П., Марусик,

Новосел В.

Объявляю благодарность:

Жогалке Оксане, Кобрин Тане, Меньших Тане, Гайдамащенко  Надежде,  Кириенко Варе, Мартыненко Проне, Мартыненко Марусе, Грищенко Паше,Ахматов Софа,

Степкина Ганна, Витязь  Акулина.

Баран Ире снять взысание и объявить благодарность.»

Наказ по радгоспу iм.Чкалова  № 50  вiд 30 квiтня 1944 р.

1944 р.,

липень

“В целях ускорения работ по уборке сена ежедневно с 8 вечера рабочим и служащим и членам их семей приказано  собираться в конторе для следования в поле на уборку сена. Тов. Середе, Железняк организовать ночное скирдование сена.”

Наказ по радгоспу iм.Чкалова  № 89 вiд  10  липня  1944 р.

1944 р.,

серпень

Для укрепления трудовой дисциплины по участкам совхоза  исходя из постановления Верховного Совета установлен следующий порядок работы:

— подъем в 3 часа утра,

— наряд раздается по звонку в 4.30,

— начало работы в 5 часов,

— звонок на обед дается в 12 часов,

— звонок в 2 часа дня является началом работы,

— звонок 6 часов вечера  — конец работы.

Указанный распорядок не относится к трактористам и шоферам, где работа производится от зари до захода солнца.

Зав.яслями тов.Глуховой работу детских ясель начинать с 4 утра и заканчивать после того, как матери заберут всех детей.

Наказ по радгоспу iм.Чкалова № 122 вiд 24  серпня  1944 р.

1944 р.,

жовтень

Робiтники галузi тваринництва приклали немало зусиль для  вiдновлення  тваринництва радгосту. По свинопоголiв”ю на 1 жовтня: годовий план 40 голiв виконано 62 голови .Свинарки Степко Ганна Єфимiвна i Мамон Анастасiя Iванiвна своєю самовiдданою працею забезпечили  збереження всього приплоду. 

Наказ по радгоспу iм.Чкалова № 149  вiд 2 жовтня 1944 р.

1944 р.,

жовтень

 В радгосп прибули польсько-пiдданi.

Наказ по радгоспу iм.Чкалова № 151 вiд 8 жовтня 1944 р.

1944 р.,

листопад

Коллектив совхоза им.Чкалова, его лучшие люди к годовщине Великого Октября пришли с рядом успехов:

-хлебосдача выполнена в срок на 100%,

-план осеннего сева выполнен на 100%,

-убрано и обмолочено все семенники,

-убраны и закагатированы все клубне-корне плоды и овощные культуры,

-зябь поднята на 67%,

-животноводство выполнено на 250 %,

-рабочие совхоза сдали государству в порядке контрактации 54 телят,

-рабочие совхоза внесли на построение танковой колонны «Колхозник Черниговщины» 26 тысяч рублей,

-подписались на 3 военный заем в сумме 29 тысяч ,

-на 3-ю вещевую лотерею внесли 6 тыс.руб

За  досрочное выполнение с/х работ и участие коллектива в укреплении мощи страны лучшие работники были премированы.

Наказ по радгоспу iм.Чкалова

№ 171 вiд 6 листопада 1944 р.

1944 р.,

грудень

 В  радгоспi  виникло вогнище  висипного тифу.

Наказ по радгоспу iм.Чкалова

№ 185 вiд 11 грудня 1944 р.

1944 р.

грудень

6 грудня наказом по тресту радгоспiв на базi радгоспу iм.Чкалова органiзовуються курси трактористiв  на  43 чоловiка.

Наказ по радгоспу iм.Чкалова

№ 191 вiд 26 грудня 1944 р.

1945 р.,

сiчень

Для всiх громадян, якi проживали на територiї радгоспу iм.Чкалова була органiзована виписка паспортiв з 5 по 10 сiчня 1945 року.

Наказ по радгоспу iм.Чкалова  № 194 вiд 4  сiчня 1945 р.

1945 р.,

7  лютого

„ Неоднократно работнице Протченко Параскеви Константиновне делались замечания за систематические опоздания на работу. 7 февраля совершенно отказалась от порученной ей работы. А поэтому, Протченко П.К. привлечь к судебной ответственности”. – директор Иоффе.

Приказ по  совхозу им.Чкалова № 208 от 7 февраля 1945 г.

1945 р.,

березень

„Весна уверенно вступает в свои права. Нынешняя весна должна стать весной высокой агротехники. Этого требует утвержденный партией и правительством гос.план развития с\х  на 1945 год…Наш совхоз, вступая  в  весенний сев, полностью подготовил  семенной фонд… От нас сейчас требуется  правильная организация труда … Поэтому приказываю организовать в совхозе  две полеводческие бригады, одна по первому участку (Новое) – 50 человек и другая по второму участку (Глебовка) – 42 человека,  22 резервных человека, которые будут выполнять работу по указанию.  Закрепить звенья по 10 человек,…подлежит обработке: свеклы 3 га, картофеля  2,5 га, бахчи 1 га, зерновых -66. На обработку овощных    продовольств. культур закрепить звено  №1, звеньевая Марченко, ..с расчета  по 10 рабочих в звене для каждой в отдельности по 0,20 сот. капусты, 0,30 сот. помидор, 0,05 сот. лука, 0,05 сот. моркови и 0,10 сот. свеклы.”- директор Иоффе.

Наказ по радгоспу iм.Чкалова  № 224  вiд 31 березня 1945 р. та №231 вiд  13 квiтня  1945 р.

1945 р.,

червень

Подводя итоги весеннего сева по совхозу отмечаю особую роль в весеннем севе рабочих машинно-тракторного парка…коллектив машинно-тракторного парка, воодушевленный  победами  советского оружия разгромившего немецких захватчиков, досрочно и  качественно вспахал ранний пар 150 га, что является залогом урожая 1946 г.Объявляю благодарность всему коллективу машинно-тракторного парка…Премировать: старшего механика Скрипченко И.В., трактористов Спицу С.О. ,Майборода П., Олейник В., кузнеца Ященко А .К.,  слесаря Бережного  Г., зав. мастерской Вересоцкого, стажера-тракториста Шибанова, машиниста Сенича, прицепщиков  Курцеву М., Шамрыкину Антонину, Марченко, Дьяченко Н., Моисеенко М.,  заправщицу Кобрину Агафью» .-  директор Иоффе Ю.Я.

Наказ по радгоспу ім.Чкалова

№ 257 від 1 червня 1945 р.

1945 р.,

червень

“ Совхоз вступает в ответсвенный период работ, наряду с прополкой начинается силосование и сеноуборка… Всему трудоспособному населению совхоза, в том числе и школьникам принять участие в полевых работах совхоза…Взять на учет  всех иждивенцев  и  школьников  на предмет привлечения к работе. В случае отказа от работ без уважительных причин лишить льгот, вплоть до исключения хлебного пайка”.- директор  Иоффе Ю.Я.

Наказ по радгоспу ім.Чкалова №263 від 14 червня  1945 р.

1945 р.,

червень

Призыв вождя народов… о переходе на мирное строительство нашей страны коллектив совхоза отметил высоко-качественным севом, обработкой культур  дабы обеспечить высокий урожай всех культур, особенно семенников. Большую помощь прополке  огородных культур оказал совхозу Черниговский гос. учительский институт…За высокие показатели работы объявляю благодарность работавшим в совхозе студентам исторического факультета.”.- директор Иоффе Ю.Я.

Наказ по радгоспу ім.Чкалова

№ 267 від 23 червня 1945 р.

1945 р.,

липень.

1946 р.,

грудень

Школьники Потеряев В.,Скрипченко С.,

Пушок В., добросовестно работающие в совхозе ( на полевых работах), а также  Белоконский В. и Радченко Ф.  ( за хорошую работу по пасьбе свиней и лошадей)  были поощрены денежной премией.

Наказ по радгоспу ім.Чкалова № 283 від 30 липня 1945 р.,

№ 366 від 31 грудня  1946 р.

1945 р.,

листопад

З метою продовження будівництва  в радгоспі  створена бригада  теслярів.

Наказ по радгоспу ім.Чкалова

№336 від 21 листопада 1945 р

1945 р.,

грудень

Відповідальним  за отримання ,  зберігання і  видачу хлібних, продовольчих  і  пром-товарних  карточек і талонів  в 1946 році призначено касира радгоспу Могилевець Катерину Іванівну.

Наказ по радгоспу ім.Чкалова

№ 352 від 18 грудня 1945 р.

1945 р.,

20 грудня

На хуторі Глібовка огранізована майстерня по ремонту і пошиву взуття.

Наказ по радгоспу ім.Чкалова № 355 від 20 грудня 1945 р.

1945 р.

грудень

“1945 год закончился невиданными в истории победами нашего героя-народа над немецко-фашистскими захватчиками и японскими империалистами. Наш народ успешно залечивает раны, нанесенные родине, восстанавливает  промышленность и сельское хозяйство.  Коллектив вверенного мне совхоза проделал большую работу по восстановлению совхоза, выполнил  все планы как по полеводству, так и по  животноводству,  поднято  зяби на 125%. Наш коллектив добросовестно готовит  и  проводит  мероприятия зимней агротехники , ремонт тракторов  и с\х  инвентаря…строится контора, проделана большая работа по восстановлению построек”.-  директор совхоза Иоффе Ю.Я.

Наказ по радгоспу ім.Чкалова

№ 367 від 31 грудня 1945 р.

1946 р.,

січень

На  всех участках совхоза запрещена  частная и личная рубка твердых пород древесины как-то: дуб, клен, ясен, граб, вяз, берест, а так же береза, сосна, дикая груша и дикая яблоня.  Для отопления разрешено рубить только : лозы все пород, лесной орех, выбракованую осину, кустарниковые породы.

Наказ по радгоспу ім.Чкалова №17 від 20 січня  1946 р.

1946 р.,

березень

В радгоспі організовані  курси комбайнерів на 40 чоловік.

Наказ по радгоспу ім.Чкалова № 58  від  5 березня 1946 р.

1946 р.,

8 березня

В честь праздника 8 Марта  каждой работнце предоставлено дополнительно полдня отдыха до 15 марта 1946 г. На участках  работ после обеденного перерыва  были поставлены мужчины.

Наказ по радгоспу ім.Чкалова №  65 від 8 березня 1946 р.

1946 р.,

1 квітня

В  целях выполнения производственной программы и ликвидации обезлички с 1 апреля  1946 г. перестроена работа по организации труда в растениеводстве на основе бригадно-звеньевой системы.  На  1 участке ( Новое) создана  одна тракторная  и  2 полеводческие  бригады по 3 звена в каждой.  На  2 участке (Глебовка)  организована одна огородно-садовая бригада в составе 36 человек  (6 звеньев).

Наказ по радгоспу ім.Чкалова № 87  від  30 березня 1946 р.

1946 р.

квітень

В целях обеспечения сева  организована ночная работа всех тракторов.

Задание по выработке на трактор  по совхозу в  1946 г. выполнено трактористом  Дяченко В. При годовой норме 276 га мягкой пахоты выработано на 17мая1946 г. 308 га трактором  У-2.   За перевыполнение  годовой нормы  Дяченко объявлена  благодарность и вручена премия.

Наказ по радгоспу ім.Чкалова № 108  від 16 квітня  1946 р.,

№ 141  выд  18 травня 1946 р.

 

1946 р.,

травень

На підставі  урядової постанови  робочим радгоспу встановлені розміри присадибних ділянок  0,15 га.

Наказ по радгоспу ім.Чкалова № 7 травня 1946 р.

1946 р.,

травень

Семеноводческие совхозы призваны  обеспечить колхозы  сортовыми семенами. За сверхплановую  сдачу семян  овощных и кормовых культур  в 1945 году совхоз Чкалова был премирован в сумме 2683 р

Наказ по радгоспу ім Чкалова

№ 144  від 19 травня 1946 р.,

наказ  по Чернігівській облконторі Сортсемовоч

№ 67  від 16 травня 1946 р.

1946 р.

червень

В условиях недостатка рабочей силы по просьбе зав. участка №2 тов. Скрипки И.К., нетрудоспособный старик 73 лет Католик Н.В. с готовностью приступил к работе по косовице,  скирдует успешно сено. За добросовестную работу и помощь хозяйству Католика Н.В. премировали  суммой в 100 рублей и объявили благодарность.

За добросовестную работу на косовице так же были премированы Пирог В.Т., Петренко А.Е., Бондарь Е.В. и подросток Матрухан Ж.

Наказ по радгоспу ім.Чкалова №173  від 24 червня  1946 р.

1946 р.,

вересень

 

В соответствии с приказом по Киевскому Межобласному тресту совхозов № 53 от 2 сентября 1946 р. Иоффе Ю.Я. освобожден от обязанностей директора совхоза. Старший агроном Кордюк Н.С. временно исполнял обязанности директора совхоза.

Наказ по радгоспу ім.Чкалова № 244  від  5 вересня 1946 р.

1946 р.,

вересень

Участились случаи нападения волков на пасущихся в ночное время лошадей….Для предотвращения дальнейшей гибели животных  установлено дежурство в ночное время рабочих совхоза .

Наказ по радгоспу ім.Чкалова № 251  від  11 вересня  1946 р

1946 р.,

20 вересня

В соответствии с приказом по Киевскому Межобласному тресту  семсовхозов от 13 сентября 1946 г.  Коваленко  Андрей Матвееевич приступил к исполнению обязанностей директора совхоза им.Чкалова.

Наказ по радгоспу ім.Чкалова № 251  від 20 вересня 1946 р.

1946 р.,

вересень

Для  постоянных работников совхоза были заполнены трудовые книжки. 

Наказ по радгоспу ім. Чкалова № 252 від  20 вересня 1946 р.

1947 р.,

серпень

20 серпня 1947г.  на току комбайна возник пожар. Работнице Верко Раисе за проявленную смелость по тушению пожара объявлена благодарность.

Наказ по радгоспу ім.Чкалова № 136  від  23 серпня  1947 р.

1948 р.

В Седневе работает школа животноводства

Наказ по радгоспу ім.Чкалова № 112 від 4 серпня  1948 р.

1949 р.,

3 липня

Вiдкрито першу в районi колгоспну книгарню  в Седневі.

Суржик А. Седнів: 80 золотих сторінок // Наш край.- 2004.- №№ 57-58.- С.3

1950 р.,

серпень

 

Согласно постановления СНК СССР от 30 сентября 1933 г.и приказа Наркомсовхозов СССР   от  5 октября 1938 г. “О количестве скота, находящегося  в индивидуальном пользовании работников совхозов” было разрешено держать в индивидуальном пользовании продуктивный скот на одну семью не более 1 коровы и теленка или 1 козы ( вместо коровы) , а так же не более 1 свиньи для откорма. Работникам совхоза было предложено  продать или законтрактировать в совхоз  имеющийся в личном хозяйстве скот  свыше установленных  норм.

Наказ по радгоспу ім.Чкалова № 133 від 19 серпня 1950 р.

1950 р.

Три сiльскогосподарськi артiлi обєдналися в колгосп iм Т.Г.Шевченко

Суржик Л. Седнiв: 80 золотих сторiнок // Наш край.- 2004.- № 57-58.- С.3

1953 р.

жовтень

С целью улучшения системы обмена опытом с 24 октября 1953 г. в хозяйстве введены еженедельные производственные совещания .  Наряду с этим 1 раз в месяц в клубе совхоза  проводится широкое производственное совещание.

Наказ по радгоспу ім.Чкалова № 265  від 17 жовтня 1953 р.

1954    р.,

березень

Работники совхоза Ильяшенко М.М., Овод В.М., Очкань В.Н., Мозговая А.Я., Сушков И.И. и Линкевич О.П.  выехали на работы по освоению целинных и залежных земель.

Наказ по радгоспу ім.Чкалова № 45 від 5 березня  1954 р.

1955 р.

З 1955 року  директором радгоспу

ім Чкалова працює  Н.П.Хабенко.

Наказ по радгоспу ім.Чкалова № 1 від 4 січня  1955 р.

1955    р.,

квітень

В радгоспі  створені три комсомольсько-молодіжні  ланки по вирощуванню високих врожаїв кукурудзи на зерно.

Наказ по радгоспу ім. Чкалова № 49 від 6 квітня 1955 р.

1955 р,

 листопад

В совхозе организованы трехлетние агрозоотехнические курсы  на 94 человека

Наказ по радгоспу ім.Чкалова №            від         1955 р.

1956    р.,

20 квітня

З 20 квітня 1956 року  директором радгоспу ім.Чкалова працює М.П.Яресько

Наказ по радгоспу ім.Чкалова № 39  від 20 квітня 1956 р.

1956 р.,

вересень

Работники совхоза  Ахматова М.С. и Дорготович В.Т.  выехали на стройки Донбасса по комсомольской путевке.

Наказ по радгоспу ім.Чкалова № 99  від 8 вересня 1956 р.

1957    р.,

24 квітня

“ В связи с решением общего собрания колхозников сельскохозяйственной  артели им.Шевченко с.Седнева от 23 апреля 1957 , утвержденного  решением №4 от 24 апреля с.г. исполкома Черниговского райсовета депутатов трудящихся  о переходе выше  указанного колхоза в совхоз им.Чкалова и передачи ему всей земли, закрепленной  за колхозом им.Шевченко села Седнев, а так же общественного имущества.”. С этого времени с.Седнев считается  отделением №2 совхоза им.Чкалова. 

Наказ по радгоспу ім.Чкалова № 43 від 24 квітня  1957 р.

1957 р.,

1 червня

 

Директором радгоспу ім.Чкалова призначено тридцятитисячника Олексія Романовича Бушнєва. „Тридцатитысячники  —  передовые работники промышленных предприятий, министерств, ведомств, учебных заведений, НИИ, направленные КПСС в деревню в 1955 – 1957 гг.  для руководства экономически слабыми колхозами с целью организации подъема колхозного производства… На призыв  откликнулось более 100 тыс. человек. Из них было отобрано свыше30 тысяч наиболее квалифицированных и опытных работников.

Олексiй Романович Бушнєв – заслужений працiвник сiльськго господарства  УРСР (1977), iмя цього досвiдченного керiвника широко вiдоме в  Чернiгiвському районi. Нагороджений  орденом   Знак Пошани (1957), Ленiна (1966),  Трудового Червоного Прапора    ( 1971 i  1973), Жовтневої революцiї (1977),   Вiтчизняної вiйни I ст. (1985)  медалью : „ За победу над Германией в Великой Отечественной войне 1941 – 1945 гг” (1946), медаллю учасника Всесоюзної с/г виставки (1957), ювiлейними  медалями „ Двадцать лет Победы  в  Великой Отечественной войне”(1966) i „ Тридцать лет Победы  в Великой Отечественной войне” (1975),  „ За доблестный труд” (1970), „ 50 лет Вооруженных Сил СССР”(1969), „ 60 лет Вооруженных Сил СССР” (1978), срiбною медаллю ВДНХ (1972), „Ветеран працi” (1977),

Наказ по радгоспу ім.Чкалова № 60 від  1 червня 1957 р.

Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора //Шляхом  ком.- 1971.- 27 травня.

Тридцатитысячники // БСЭ.- М.: Советская енциклопедия, 1977.- Т. 26.- С. 612

Суржик Л. Седнiв: 80 золотих сторiнок // Наш край.- 2004.- №57 – 58.- С.3.

1960 р.,

січень

При радгоспі організовані  агрозоотехнічні курси  на центральному  (Нове) і Седнівському  відділеннях.

Наказ по радгоспу ім.Чкалова № 11 від 14 січня  1960 р.

1963 р.,

1 квітня

По постановлению Совета Министров Украины за  №1427 от 22 декабря 1962 года и  приказу по Министерству сельского хозяйства УССР за  №21-К от 18 января 1963 года организована Черниговская опытная станция по картофелю на базе совхоза им. Чкалова. Свою деятельность станция начала 1 апреля  1963 г.

Производственная база станции представляет собой  довольно крупное  хозяйство. Общая земельная площадь – 5641 гектар, из которой  обрабатываемой пашни – 3600, сенокосов – 592, природных пастбищ – 259, садов и ягодников – 58, хмеля – 8 гектаров. Кроме того,  леса и кустарники занимают площадь – 486, пруды — 10 и  другие угодия  —  618 гектаров.

Хозяйство состоит из 3 отделений : Центральное ( Новое, Глебовка), Седневское и Кировское  . Среднегодовое количество работающих в хозяйстве  составляет 680 человек.

.В составе станции 4 научных отдела: селекции и семеноводства картофеля,   агротехники,  агрохимии  и   защиты растений   и  механизации. Коллектив станции состоит из 26 человек   Станцию возглавляет директор станции, кандидат  с\х  наук  Владимир Дмитриевич Волков. Заместитель директора – Я. И. Прошко – специалист с 30 – летним стажем научной  и  производственной деятельности.

Научный отчет Черниговской опытной станции по картофелю за  1963 год.-  Седнев, 1964 .-  С.1- 6, 107.

1963 р.,

6 травня

В результате пожара, возникшего 6 мая 1963 г. на центральной усадьбе совхоза (с.Новое), огнем уничтожено более 50 сараев, принадлежащих рабочим совхоза.

Наказ по радгоспу ім. Чкалова № 80 від 12 травня 1963 р.

1963 р.,

листопад

С целью наведения должного порядка  в приусадебном землепользованиии  на основании решения Совета Министров УССР  №1132 от 7 октября 1963 г.  ораничены размеры приусадебных участков рабочих и служащих  совхоза  до  0,25 га,  для проживающих  на территории совхоза, но не работающих  в совхозе —  до 0,15 га. Полностью изъяты  приусадебные участки (кроме места занятого постройкой) у граждан, которые не заняты общественно -полезным трудом.   

Наказ по радгоспу ім.Чкалова №200 від 14 листопада 1963 р

1964 р.,

1 січня

На центральній  садибі (Нове)  радгоспу організовані агрохімічні курси.

Наказ по радгоспу ім.Чкалова  № 232 від 27  грудня 1963 р.

1964 р.

На початку 60-х рокiв у Чернiнiвському районi вперше не тiльки в областi, а й в республiцi були створенi механiзованi ланки, якi взяли на себе все виробництво картоплi. Зачинателем цього руху була ланка з колгоспу „ Всесвiтнiй Жовтень”, яку очолив досвiдчений механiзатор О.Я.Дмитренко. Вона за короткий час довела врожайнiсть до 300 ц/га при мiнiмальних затратах.

Волков В.Д. та iн. Iнтенсивна технологiя вирощування картоплi.- К.: „Урожай”,1989 .-  С.3

1964 р.

За прикладом анисивцiв в радгоспi iм.Чкалова створено 3 механiзованi ланки по вирощуваннi картоплi з мінімальними затратами ручної праці, якi очолили Петро Майборода, Iван Ковган, Василь Крупко.

Ковган I.  Основа – механiзованi //  Шляхом  ком. .- 1970.- 3  вересня.

Ластовенко В.А. Досвід механізації збирання картоплі //Механізація.-1964.- №9.- С.9

1964 р.

В 1950 р. у всiх обласних  i  районних газетах була поширена стаття А.Нiкiфорової, яка стосувалася колорадського жука. У нас вiдтодi можна було зустрiти лише окремих особин, по-справжньому ж потерпала вiд нього Схiдна Нiмеччина. На Чернiгiвщинi  колорадський  жук з’явився в 1964 роцi.   Як боротися  з  небезпечним  ворогом розповiли  на  сторiнках  районних  газет  науковi  спiвробiтники  Чернiгiвської  дослiдної  станцiї  по  картоплi.

А у нас звiдки колорадський жук: матерiали обласного архiву //  Наш край .-  2000.- № 17 – 18.- С.8

Тете Л.  З колорадським  жуком  можна  боротися//  Шляхом  ком.- 1970   .-  22 вересня

Олнксiенко Н.М. Колорадський жук – ворог картопляних плантацiй // Трудова слава: Iчнянський р-н.-  1965.- 6 липня.    Та iн.

1964 р.

При Чернiгiвськiй  дослiднiй  станцiї по  картоплi  розпочали роботу  постiйнодiючi курси  пiдвищення  квалiфiкацiї  агрономiв

-картоплеводiв.

Коломацький А. Картоплеводи  вчаться // Десн.правда.-1964.- 7 червня.

1964 р.

Вiддiл насiнництва Чернiгiвської дослiдної станцiї по картоплi при вiдборi клонiв почав використовувати серологiчний метод, що позитивно позначилося на якостi одержуваного елiтного матерiалу картоплi.

Волков В.Д. Чернiгiвськiй дослiднiй станцiї по картоплi – 10 рокiв // Вiсник с\г науки.- 1973.- №4.- С.105

1964 р.,

жовтень

Улечшены условия работы научных сотрудников и лабораторного  состава: научные отделы  размещены в законченном и сданом в эксплуатацию 2-х этажном доме. Все научные работники и лаборанты получили квартиры.

Науковий  звiт Чернiгiвської дослiдної станцiї по картоплi за 1964 рiк.- Седнiв,1964.- С.1

1964 р.

Тiльки торiк прийшла  на роботу в дослiдну станцiю пiсля закiнчення Бiлоцеркiвськго с/г iнституту Вiра Денисiвна Самород. В неї виявився такий iнтерес до селекцiї, що нинi робота старшого наукового спiвробiтника їй уже по плечу. Вiра Денисiвна  впевненно взяла на себе всю, як говориться, чорнову роботу вiддiлу i добру долю наукової справи. Вистачило знань, вмiння i сил зробити все бiльш нiж успiшно, впевнено переступити порiг у дослiдництво, у науку.

Ляшко М. Седнiвськi науковцi // Шляхом комунiзму.- 1964.- 10 грудня.- С.2 – 3.

1964 р.

Робiтниця Iрина Iванiвна Лобода нагороджена медаллю „ Медаль Материнства” 1 ст. (за народження та виховання шести дiтей).

 

1965 р.,

20 січня

От поселкового Совета  совхозу им.Чкалова  передана баня в п Седнев.

Наказ по радгоспу ім.Чкалова   № 5 від 16 січня  1965 р.

1965 р.

В радгоспі організована племінна свиноферма, до якої  зі Щорського району  завезли хряків і  чистопородних свинок.

Береговий В.Свинарство в неспеціалізованому господарстві // Шляхом ком.- 1981.- 28 квітня.- С.1

1965 р.

Тридцяту трудову весну зустрiла Ганна Василiвна Стрик – ланкова овочевої бригади, старший робiтник вiддiлення радгоспу iм.Чкалова, нагороджена орденом Ленiна (1966).

Кравченко Н. Ганна Василiвна// Десн. правда. – 1965. – 28 лютого

Суржик Л. Седнiв: 80 золотих сторiнок// Наш край. – 2004 . — № 57 — 58. – с.3

1965 р.

10 квітня

10 апреля  1965 г. на центральной усадьбе совхоза возник пожар. Самое активное участие в тушении пожара  принял  Колесник Иван Т., благодаря его усилиям 1/3 часть сарая была спасена от огня. Активное участие в тушении пожара приняли Ивченко С., Дробноход Ф.Г., Солоха П.,  Марусик Н., Одосовский А., Гутор Г. и другие.

Наказ по радгоспу ім.Чкалова № 85 від 20 квітня  1965 р.

1965 р.

Седнiвська картопля здобуває хорошу славу. На колгоспнi i радгоспнi лани йде вона з оздоровчою мiсiєю. Завдяки їй  усюди полiпшать насiння. Задля збереження насiннєвого матерiалу в господарствi зводиться iз збiрного залiзобетону картоплесховище, яке буде оснащене механiзмами. Картоплю привозитомуть з поля в контейнерах, в яких вона перезимує i потiм буде транспортуватися на посадку.

Чумак М.   // Деснянська правда.- 1965.- 29 квiтня.

1965 р.

В течении 1965 г. в производство совхоза внедрено 9 рационализаторских предложений,  направленных на улучшение конструкции деталей  и узлов с/х машин и тракторов, на улучшение качеств картофеля и стойкости его против парши и фитофторы. За проделанную работу  рационализаторы совхоза  вознаграждены денежной премией:

кузнец  Косый Б.П., электросварщик  Евган А.Я.,  кузнец Богуславский Э.Ф., коллектив научных сотрудников  станции и специалистов совхоза  в составе Прошко Я.И .,Олексиенко Н.М.,  Хмарного А.М.  и  Томило Н.Ф.

Наказ по радгоспу ім.Чкалова від  21 січня  1966 р.

1966 р.

 

 

В інтерв”ю газеті  “Шляхом комунізму” заступник директора по науковій роботі Яків Іларіонович Прошко  повідомив, що  на Чернігівській дослідній станції по картоплі ведеться  цікава робота по  підбору сортів картоплі, пригодних  для виготовлення чіпсів .

Науковці – виробництву: інтерв”ю заст. Директора  по науковій роботі Я.І.Прошко // Шляхом  ком.- 1966.- 31 бер.

Научный  отчет  Черниговской опытной станции по картофелю за 1965 год.- Седнев.- С. 110-116

1966 р.

 

Збудовано картоплесховище на тисячу тонн.

Науковці – виробництву: інтерв”ю заст. директора по науковій роботі Я.І.Прошко// Шляхом ком.- 1966.-31 бер.

1966 р.

1 квiтня

Минає три роки, як створена Чернiгiвська дослiдна станцiя по картоплi. Найголовнiше питання  для науковцiв – селекцiя  нових сортiв картоплi, що вiдповiдають сучасним вимогам. За ці роки вдалося зібрати великий колекційний матеріал – близько 600 різних сортів картоплі, який  вивчено і погруповано за принципом, що дасть можливість вивести нові сорти різних строків  визрівання. Значна робота ведеться по насiнництву. Розробленi новi методи вирощування елiти. Станцiя передала колгоспам i радгоспам 3700 тонн насiння елiти i першої репродукцiї сортiв Юбель та Приєкульський раннiй. Вiддiл захисту рослин  веде боротьбу iз захворюваннями сортiв, що знаходяться нинi у виробництвi, а також дає оцiнку селекцiйного матерiалу на стiйкiсть до захворювань. Та бiльше всiх зв’язанi безпосередньо з виробництвом вiддiли агротехнiки i механiзацiї вирощування картоплi.. Вони дбають про запровадження у виробництво передового досвiду i досягнень науки. Механiзатори випробовують на картопляних плантацiях нову технiку, дають їй квалiфiковану оцiнеу, радять заводам, якi змiни потрiбно внести в конструкцiю, щоб одержати найвищу продуктивнiсть i найбiльштй економiчний ефект.

Науковцi – виробництву // Шляхом комунiзму.- 1966.- 31 березня.

1966 р.

За достигнутые  показатели в работе опытная  станция  по картофелю утверждена участником  Выставки достижений народного хозяйства СССР 1966 г.

Научный отчет Черниговской опытной станции  за 1966 г.- Седнев,1966.- С.6

1966 р.

Выполнены работы по водоснабжению  центрального   и  электрофикации  Кировского отделений.

Научный отчет Черниговской опытной  станции за 1966 г.

1968 р.,

лютий

Введен в эксплуатацию лабораторный корпус Черниговскаой опытной станции по картофелю, строительство которого было начато в 1966 г.  До 1968 г. станция не имела научного корпуса и для размещения научных сотрудников использовалась контора отделения № 2  в           п. Седнев. Здание было капитально отремонтировано и в подвальном помещении хранился селекционный материал картофеля.

Наказ по радгоспу ім.Чкалова № 39 від  20 лютого  1968 р.

Научный отчет Черниговской опытной станции по картофелю за  1963 год  .- Седнев.- С.4

Научный отчет Черниговской опытной станции по  картофелю за 1966г.- С.10

1968 р.

Хорошу славу завоювала механiзована ланка Петра Павловича Майбороди, створена  1964 роцi. Всi роботи ведуться  згiдно з технологiчною картою, в якій передбачено 36 операцій. В ланці 6 працівників, які добре знаються на техніці і  володіють агрономічною наукою. Механiзатори  набули певного досвiду вирощування картоплi за новою технологiєю. Запорука успiху – умiле використання технiки, удосконалення  агротехнiчних заходiв, правильна органiзацiя  та  висока  продуктивнiсть  працi.

У чкаловських механiзаторiв// Шляхом комунiзму. – 1968. – 25 квiтня.

Писанський А. Вирощування картоплi за новою технолог.// Шляхом  ком.- 1968.- 20 лют.

Писанський А. Компас новаторiв// Десн.правда.-1968

.- 27 сiчня

1968 р.,

липень

На Седневском отделении совхоза введено в эксплуатацию селекционное картофелехранилище.

Наказ по радгоспу ім.Чкалова № 169  від  15 липня  1968 р.

1968 р.

В дополнение к построенным в 1964 и 1966 годах жилым домам в 1968 г. для научных работников сдан в эксплуатацию еще один  8-ми квартирный жилой дом.

Научный отчет Черниговской опытной станции за 1968 г.- Седнев,1968.- С.6

1968 р.

Органiзовано Менський опорний пункт по первинному насiнництву картоплi Чернiгiвської дослiдної станцiї по картоплi.

Науковцi Седнева // Шляхом комунiзму.- 1973.- № 39.- С.3

1966 р.

Доярки радгоспу ім.Чкалова М.В.Гнип і К.П.Рульова  нагороджені  медалями  За трудову відзнаку.

 

1969 р.

Исследовательская работа по посадке картофеля с образованием гребней и довсходовыми рыхлениями, которая велась на протяжении 3-х лет научными сотрудниками отдела механизации А.И.Писанским, В.Э.Тэтэ, оформлена паспортом на законченное научное исследование.

Науковий звiт Чернiгiвської дослiдної станцiї по картоплi за 1969 рiк.- Седнiв,1969.- С.6

1969 р.

На картопляному лані Седнівського відділку господарювала  ланка І.Б.Когана. Навіть у цьому, несприятливому на погодні  умови році, кожний  із 147 гектарів  дав по 152 центнери відбірної бульби.

Комбайнер Дмитро Семенович Остапенко нинішній сезон збирання  врожаю провів на відмінно, а зернових було 695 гектарів. Славно потрудився механізатор Павло Ксенофонтович Батов на заготівлі силосу.

Мають досягнення і тваринники. Середньодобовий надій на корову становить по 8,2 кг. молока. Кращих успіхів добились  доярки: Ганна Гоцик, на рахунку якої 2.800 кг. молока від корови, Марія Пржига – 2.707, телятниця Олександра Короїд, яка добивається середньодобових приростів кожної голови по 844 грами.

На трудовій вахті і будівельники – ведеться будівництво майстерні на десять блоків. Тут зразу можна буде ремонтувати 10 тракторів.

Онищенко Ф. Успіїх механівзованої // Шляхом комунізму.- 1969.- 15 лист.

1969 р.

Якщо в 1965 р. в радгоспі були рентабельними не всі галузі виробництва, прибуток стоновив 358 тияч карбованців, середня річна заробітна плата 982, то в 1969 році всі галузі виробництва стали рентабельними. Причому, земельні площі залишились без змін, а прибуток від кожного гектара значно виріс і склав 629 тисяч крб. Середньорічна заробітна плата  робітника зросла до 1158 крб. Це  результат розумного ведення рільництва, високої агротехніки і постійної механізації виробничих процесів. Грає роль і матеріальна заінтересованість робітників у результатах своєї праці. Наприклад, у цьому році видано одноразових премій 13 тисяч карбованців. У забезпенченні житлом – пільги тим, хто краще працює, хто зміцнює  економіку радгоспу. Цьогоріч  заселили два 8-квартирних і два 6-квартирних будинки. Незабаром робітники знову справлять новосілля.

Бушнєв О. Іниціатива масс // Шляхом комунізму.- 1970.- 3 вересня.

Мозоль Л. Складові успіху // Шляхом комунізму.- 1970.- № вересня.

1970 р.

лютий

В редакції газети  “Шляхом комунізму” відбулася прес-конференція, присвячена вирощуванню картоплі. Минулий рік був не досить сприятливим для одержання високого врожаю картопля. І все ж є питання , від успішного розвязання яких залежить вирощування 200-центнерних врожаїв бульб.  Учасники  вели розмову про невикористані резерви в картоплярстві району. Редакція склала щиру подяку всім учасникам прес-конференції, а особливо директору Чернігівської дослідної станції В.Д.Волкову.

Високому врожаєві – бути ! // Шляхом ком.- 1970.- 19 лютого.

1970,

14 квітня

На честь 100-річчя з дня народження В.І.Леніна  83 трудівника одержали медаль “За доблесну працю”.

 

1970 р.

Механiзоваий  загiн Iвана  Борисовича Ковгана  служить хорошим  прикладом  механiзаторам  радгоспу  iм. Чкалова. Без гучних   розмов  i  поспiху  примножують  вiддачу  кожного  гектара, який  „працює” на виробництво  бульб. Якщо в 1970 р. в  ланцi  накопали   по  210 цн.  картоплi,  то вже  в  1971 р.  мвли  по 236,  а  осенi 1972 року  всього  4  цн.  не  вистичило  до круглої  цифри  300.

Основні агротехнічні прийоми механізаторів ті ж, що і в інших господарствах. Та суть їх зводиться  до одного: більш підвищених вимог до ведення загальної  культури землеробства.

Ковган I. Головне  сумлiння //

Шляхом  ком.- 1972.-17 жовтн

Колонтай Г. Ланка  I.Ковгана

//Шляхом  ком.- 1970.-2 червн

Лисенко О.  В чому  сила  снднiвського  гектара // Шляхом  ком.- 1972.- 25 лист.

Онищенко Ф.  Успiх  механiзованої // Шляхом  ком.

.- 1969.- 15  листопада.

Писанський О. Збираємо  насiнну  картоплю // Сiл. вiстi

.-  1970 .- № 213.-  С. 1 

1971 р.

Органiзовано Коропський та Сосницький опорнi пункти по первинному насiнництву картоплi.

Науковцi Седнева // Шляхом комунiзму.- 1973.- №39.- С.3.

1971 р.

Седнiвськi  науковцi органiзували дегустацiю картоплi  — виставили на строгий суд жюрi  майже 100 сортiв. Назва сорту зашифровувалася. Картопля, очищена i зварена , подавалась до столу пiд певним номером. Бульби оцiнювались всебiчно – як розварюються, чи не чорнiють, який мають смак. Перемiг „Седнiвський рожевий”(4,1 бала), який з цього року починають випробувати на державних сортодiльницях.

Чумак М. Раз картопля, два картопля // Деснянська правда.- 1971.-  1 сiчня

1971 р.

Успiшно попрацювали в першому роцi  нової п’ятирiчки трудiвники Центрального та Седнiвського вiддiлень радгоспу iм.Чкалова. (керуючий  Федiр Варфоломiйович Онищенко). Окремо требе сказати про механiзованi ланки по вирощуванню картоплв картоплi у складi Олексiя Iвановича Онищенко, Iвана Борисовича Ковгана, Миколи Савича Бублiя, Дмитра Семеновича Остапенка, Петра Петровича Ячного та iн. Результат їхньої роботи – 249-центнерний ужинок бульб з гектара.

Не поступаються успiхами i тваринники. Катерина Петрiвна Рульова, Марiя Опанасiвна Онищенко, Ольга Сергiївна Згурська, Марiя Троян та Михайло Ребенко вже нинi мають по 3400 – 3500 кг молока на кожну корову своєї групи.

Серед виробникiв мяса приклад у роботi показують телятницi Параска Авраменко, Марiя Рекун, Олександра Короїд, Марiя Тарасенко, якi  одержують протягом року по 750 – 890 г. добового приросту. А свинарка Нiна Чорна цього року вже одержала по 22 поросят на свиноматку.

Сiчко В. Досягнення та завдання // Шляхом комунiзму.- 1971.- 21 грудня

1971 р.

Керуючий Седнівського відділку  Федір Варфоломійович Онищенко  нагороджений орденом Жовтневої революції.

   

1971 р.

Лаборант дослідної станції по картоплі  Надiя Федорiвна Зінченко нагороджена  медаллю “За трудову відзнаку”.

 

1971 р.

Ланковий Петро Павлович Майборода  нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.

 

1971 р.

Доярка Катерина Петрiвна Рульова нагороджена орденом „Знак Пошани”

 

1971 р.

На тих, кому люди подарували своє довiря, завжди особливий погляд. Депутат повинен бути у всьому на зразок. Саме так розумiє свої обов’язки Д.С.Остапенко. Вiн найкращий порадник своїх виборцiв. Турбується про те, щоб були створенi хорошi умови для роботи механiзаторiв, щоб тут було налагоджене i медичне обслуговування, щоб велася виховна робота. Дмитро Семенович здiбний механiзатор, з якого беруть приклад робiтники тракторної брагади седнiвського вiддiлення. Цього року вiн особливо успiшно попрацював – своїм степовитм кораблем  зiбрав хлiб на площi 260 гектарiв, намолотив  понад 5  тисяч центнерiв зерна. 

Тасиця О. Особистим прикладом // Шляхом ком.- 1972.- №8 (18 сiчня).- С.3

1972 р.

Кожного року на зиму в господарстві лишається 300 корів та 700-800 голів молодняка. Цей рік не становитиме винятку. Нині середньодобовий надій по фермі становить 8,3 кілограма. При річному плані 2700 кг  молока від кожної корови, показники  9 місяців становлять 2343 кг.- річний план буде виконано до 15 листопада. Це ювілейний дарунок седнівських тваринників. Відмінно працюють доярки Віра Миколаівна Березинець, Ганна Петрівна Власова. Не           поступаються старанням і відгодівельники – Ганна Андріївна Арапін, Олена Василівна Матрухан.

Єсипчук К. Річний план – до 15  листопада // Шляхом комунізму.- 1972.- 17 жовтня.

1972 р.

В складних погодних умовах цього  року рільники Седнівськго відділку домоглися непоганих трудових успіхів, особливо на  вирощуванні і збиранні врожаю картоплі. Урожайність кожного  відведеного  під  крохмалисту  гектара —  292 цн, а по механізованій ланці І.Ковгана , яка вирощувала бульби на 127 гектарній площі, 296. В ланці працює 12 трудівників.

На збиранні кормових коренеплодів в середньому трудівники виривають по 1,5 – 1,9 тонни. Іван Герасимович Жосан і Пантелейлон Олександрович  Яцко  в окремі дні доводять денний виробіток до 2,5 – 3,0 тонни.

На зяблевій оранці  сумлінням відзначились  механізатори Михайло Йосипович Бурась, Іван Петрович Хуторний та Віктор Петрович Арапін.

На підготівлі площ під  урожай картоплі наступного року відмінно працюють Василь Андрійович Жуль, Василь Михайлович Радько , Олексій Максимович Лашук та Мілентоій Васильович Климюк.

Колонтай Г. Всі роботи  — в комплексі // Шляхом комунізму.- 1972.- 17 жовтня.

Полоцький А. Картопляний потiк // Деснянська правда.- 1972.-23 вересня.

Прошко  Я., Писанський О. // Шляхом ком.- 1972.- 21 жовтня.

1972 р.

“Вона любить свою професію” – під таким заголовком з”явилася в районці замітка головного зоотехніка радгоспу ім.Чкалова про ветерана праці, доярку Лідію Дмитрівну Ткаченко. В  1973 році  її  ім”я   занесено  до Книги Пошани радгоспу ім.Чкалова.

Єсипчук К. Вона любить свою професію //  Шляхом ком.- 1972.- 28 листопада.

1972 р.

Робiтниця Ольга Петрiвна Бублiй нагороджена медаллю „За трудову доблесть”

 

1973 р.

Видавництво  „Урожай”  випустило в свiт 5-тисячним тиражем працю директора Чернiгiвської дослiдної станцiї по картоплi канддата с/г  наук В.Д.Волкова  пiд назвою „Передова технологiя виробництва картоплi на Чернiгiвщинi”.

Для Вас,картоплярi: книги наших землякiв // Шляхом ком.- 1972.- № 63.- С.1

Передова технологiя виробництва картоплi на Чернiгiвщинi / В.Д.Волков.- Київ: „Урожай”, 1973.- 39 с.

1973 р.

 Медалями  “За трудову відзнаку”нагороджені лаборант дослідної станції по картоплі Л.П.Седляр  і тракторист  Микола Степанович Тарасенко.

 

1973 р.

Бригадир молочно-товарної ферми Якiв Тимофiйович Баран  i  керуючий вiддiлком радгоспу  Василь Архипович Швед нагородженi  орденами  Трудового Червоного Прапора.

 

1973 р.

Тракторист Iван Петрович Ребенко та  доярка Ганна Петрiвна Котова нагородженi орденами „Знак Пошани”.

 

1973 р.

Завiдуючий вiддiлом дослiдної станцiї по картоплi Олександр Iванович Писанський  та  секретар парторганiзацiї родгоспу Василь Андрiйович Сiчко нагородженi медалями „ За  трудову доблесть”.

 

1973 р.

Книжковий фонд наукової  бiблiотеки Чернiгiвської дослiдної станцiї по картоплi становить 7 тисяч примiрникiв.

Волков В.Д. Чернiгiвськiй дослiднiй станцiї по картоплi – 10 рокiв // Вiсник с\г науки.-1973.- № 4.- С. 106.

1974 р.,

квітень

Рано розпочинається  трудовий день у  нашому радгоспі. Справжній екзамен сккладають картоплярі. Саджальники О.І.Анищенко, М.С.Тарасенко, І.П.Ребенко, В.М.Радько перевиконують денні норми – замість 3,7 гектара кладуть у грунт по 4 – 4,5 гектара бульб. За таких темпів садіння бульб на всіх 320 гектарах  буде завершено за два тижні.

Мозоль Л. Виробітки картоплярів // Шляхом ком.- 1974.- 13 квітня.

1974 р.,

серпень

Чернiгiвську дослiдну станцiю по картоплi вiдвiдали науковцi з Фiнляндiї – Кiнунен i Мустонен  та учений з НДР  Х.В.Тiмман.

Суржик Л. Седнiв: 80 золотих сторiнок // Наш край .- 2004.- № 57 – 58.- С.3

1974 р.

Завiдуюча фермою Вiра Петрiвна Козаченко нагороджена  орденом „ Материнська Слава” II ст.

 

1975 р.

Зерновий лан в радгоспі ім.Чкалова був на площі 1650 гектарів. Всі зернові зібрані. Як і торік, успішно попрацював комбайнер Д.С.Остапенко. Він вийшов переможцем, зібравши колоскові з 189-гектарної площі. Поруч працював водій М.П.Йовенко, завдяки їх старання ні хвилини не простоювали механізми. На 10 гектарів менше скосив В.Г.Кошик, здобувши друге місце. З перевиконанням норм закінчував кожен трудовий день сімейний екіпаж Ячних. Брати Петро і Микола  з високими результатами закінчили жнива, їх екіпаж – третій.

На скиртуванні соломи добре попрацювали ланки, очолювані В.А.Рябовим, М.Ю.Колесником.  Відмінно потрудились в цьому році і жаткарі. Кращими на косовиці були Ф.С.Куліш, В.С.Кобрин, І.П.Ребенко, І.І.Жабинський.

Січко  В. Вінець трудівничих дерзань //  Шляхом комунізму.- 1975.-

1975 р.

Художник Сергiй Єржиковський написав портрет комбайнера Дмитра Семеновича Остапенка.

Сергiй Єржиковський: Альбом / авт. вступн. ст. О.В.Подчекаєв.-К.: „Мистецтво”, 1977

1975 р.

Комбайнер радгоспу Микола Савелiйович Бублiй нагороджений  орденом Трудового Червоного Прапора.

 

1975 р.

Телятниця Парасковiя Карпiвна Авраменко нагороджена орденом „ Знак Пошани”.

 

1975 р.

Доярка радгоспу Олександра Семенiвна Кубрак нагороджена  медаллю „ За трудову доблесть”.

 

1975 р.

Робiтниця с.Нове  Феодосiя Якимiвна Ганжа нагороджена орденом „ Материнська Слава” 1 ст. ( за народження та виховання 9 дiтей).

 

1976 р.,

вересень

В 70-тi роки в селищi органiзовувалися виставки квiтiв i дарiв природи. Збереглися вiдгуки  про участь дослiдної станцiї по картоплi у цьому заходi за 1976 рiк. Наприклад,

—  Выставка  цветов, плодов, овощей опытной станции по картофелю очень яркая, сочная, прямо таки дышит изобилием. Спасибо всем, кто принимал участие в этой красочной картине.

 — Виставка квiтiв i дарiв природи принесла людям велику радiсть, захоплення. Не можна не захопитися експонатами  Чернiгiвської дослiдної станцiї по картоплi. Скiльки творчої думки працiвникiв. Ось експонати „Нарада картоплярiв”, „Мрiя любителя тихого полювання”, „Лiсова поляна”. Бiля цих експонатiв вiдчуваеш нiби ти на вiдпочинку, у свiтi чудового i прекрасного. Вiд щирого серця велике Вам спасибi за ту радiсть, яку ви принесли сьогоднi людям.

Зошит вiдгукiв.

1976 р.

Доярка Олександра Семенiвна Кубрак та тракторист  Iван Петрович Ребенко нагородженi орденами Трудового Червоного Прапора.

 

1976р.

Ланковий  Леонiд Валентинович Потапенко нагороджений орденом „ Знак Пошани”.

 

1976 р.

Ланковий Василь Михайлович Радько , трактористи Вiктор Петрович Арапiн та Василь Андрiйович  Жуль  нагородженi орденами  Трудової Слави III ст.

 

1976 р.

Тракторист Андрiй Лаврентiйович Трухан нагороджений  медаллю „ За трудову доблесть”

 

1976 р.

Телятниця Марiя Єфремiвна Рекун нагороджена медаллю „ За трудову вiдзнаку”.

 

1977 р.

Тракторист радгоспу  Iван Iларiонович Жабинський  нагороджений  орденом Трудового Червоного Прапора.

 

1977 р.

Робiтниця Надiя Костянтинiвна  Марусик нагороджена  медаллю „ Медаль Материнства” II  ст. (за народження та виховання 5 дiтей).

 

1978 р.

Рік у рік красивішає Седнів.Селище будується, благоустроюється. Робітники радгоспу ім. Чкалова  одержали чудовий подарунок – 16-квартирний житловий будинок. З музикою та піснями справляли вони радісні новосілля.

Уманець Т. Творці доброго  настрою // Шляхом ком.- 1978.- 

1978 р.

Книга “ Агротехніка високих урожаїв  картоплі”, яка  узагальнює  і  наукові досягнення, і  повчальний досвід  майстрів  щедрих плантацій  вийшла в світ  в київському видавництві “Урожай”. Написав її  в соавторстві  з  головним агрономом райуправління  с/г О.С.Лисенко  директор  Чернігівської  дослідної станції по картоплі  В.Д.Волков.

Волков В.Д.,Лисенко О.С. Агротехніка високих урожаїв картоплі.- Київ: “Урожай”, 1978 .-  88 с.

 

 

1978 р.

Протягом останнiх  рокiв у радгоспi впроваджнена ланкова система ремонту технiки та вирощування сiльгосподарських культур, використовується iпатовський метод збирання врожаю, дiє загiн родючостi. Очолили цi дiлянки Д.С.Остапенко, Ю.Я.Орлов, О.I.Анищенко, М.М.Приходько. Всi вони служать прикладом старанностi.

Сiчко В. Спiльними зусиллями // Шляхом ком.- 1979.- №35 ( 20 березня).

1978 р.

Трактористи  Петро Петрович Ячний, Олексiй Павлович Батов та водiй  Петро Зиновiйовiч Солоха нагородженi  орденами Трудової Слави  III ст.

 

1978 р.

Тракторист Володимир Iванович Вороний  нагороджений медаллю „ За трудову доблесть”.

 

1979 р.

Вправно і високопродуктивно  пройшли жнива  в Седнівському відділку  радгоспу ім.Чкалова. Як і в попередні роки, тон задавав досвідчений майстер збирання хлібів  комбайнер Дмитро Семенович Остапенко. З  бункера його комбайна видано в кузови автомашин понад 500 т. намолоту.

Доведення насіння до високих посівних кондицій  йде швидко і в цьому неабияка заслуга  механізатора з  25-річним стажем Василя Григоровича Гришая.

Порядкували урожай і зовсім юні хлібороби – учні місцевої школи Микола Бельмус, Валентина Простантинова, Катерина Телень, Надія Жасан, Наталія Рамуль.

По-діловому  йде робота  і до підготовки осінньої сівби. Першим вивів сівальний агрегат на лан механізатор Віктор Петрович Арапін. Праця трудівника заслуговує на увагу, бо щодня він загортає зерна на площі близько 50 га.

Седень В. Поле працює на врожай // Шляхом ком.- 1979

1979 р.,

серпень

У знатного комбайнера  Д.С.Остапенко побували гостi iз Чехословаччини Здена Скалiкова з дочкою Вiрою.

Уманець Т. Бажанi гостi // шляхом комунiзму.- 1979

1979 р.

На Чернiгiвськiй дослiднiй станцiї по картоплi була створена кiнострiчка „ Виробництво насiнної картоплi на Українi”, яку вiдзначено бронзовою медаллю на Мiжнародному кiнофестивалi с/г фiльмiв у ЧССР.

Волков В.Д. Чернiгiвськiй дослiднiй станцiї по картоплi – 20 рокiв // Вiсник  с/г науки.- 1983.- № 3.- С. 87

1979 р.

Тракторист Михайло Йосипович Бурась нагороджений  медаллю „ За  трудову доблесть”

 

1980 р.

серпень

Вдало вiджнивували цього року робiтники радгоспу iм.Чкалова, зiбравши щедрий урожай зернових. Героєм  на нинiшнiх жнивах став досвiдчений комбайнер Дмиро Семенович Остапенко. Двадцять  три роки  вiн самовiддано праює в механiзвцiї i завжди домагається вiдрадних успiхiв у соцiалiстичному змаганнi.

Марухненко П.  (Фоторепортаж) // Шляхом ком.- 1980.- №105 (29 серпня).- С.1

1981 р.,

квітень

Рішенням бюро райкому Компартії України та виконкому районної Ради народних депутатів за високі виробничі показники на районну Дошку Пошани занесено серед господарств і підприємств радгосп ім.Чкалова (директор Бушнєв О.Р., секретар парткому Січко В.А., голова робітничого комітету Кот .Й., секретар комсомольської організації  Стеба В.В.);

серед передовиків  радгоспів,установ і організацій: Ячний П.П., Селезень М.М. – механізатори  радгоспу ім.Чкалова,  Січко В.А. – секретар парткому радгоспу ім.Чкалова, Кот М.Й. – голова профспілкового комітету радгоспу ім. Чкалова.

Дошка Пошани // шляхом ком.- 1981.- № 51 (28 квітня).- С.1

1981 р.

 

 

 

 

У радгоспі ім.Чкалова  свинарство не є основною галуззю. Але результати, яких тут досягли, заслуговують на увагу. Поголівя свиней  щороку налічується у межах 1.110 голів,  в тому числі тільки основних свиноматок 40 голів, реалізують племінного молодняка  до 300 голів ( до 100 кг.) першим  класом  та еліта.

Бригадиром племінної дільниці по свинарству  ось уже пять  років працює  Віра Петрівна Козаченко. Високих показників  у праці добивається оператор Надія Костянтинівна  Марусик. За  1980 рік на кожну основну  свиноматку вона одержала по 24,9 поросяти. Портрет Надії Костянтинівни – на радгоспній Дошці  пошани. По пiдсумкам 1981 року вона нагороджена медаллю „ За трудову доблесть”. Добре працюють і оператори Ніна Митрофанівна Чернова, Петро Васильович Козаченко і Марія Степанівна  Гурнєєва.

Береговий В. Свинарство в неспеціалізованому гос-ві // Шляхом ком.- 1981.- 28 квітня.- С.3

1981 р

 

 

 

 

Орденом  “Знак Пошани” нагороджений  головний  зоотехнік  радгоспу ім. Чкалова Віктор Ілліч Гайструк. Немала його заслуга в тому, що  справи  у  тваринництві  господарства йдуть успішно. В 1986 роцi Вiктору Iллiчу присвоєно звання „Заслужений працiвник сiльського господарства України”.

Береговий В. Свинарство в неспеціалізованому господарстві  // Шляхом ком.- 1981.- 28 квітня.- С.3

1981 р.,

грудень

В редакцiї газети  „ Деснянська правда” пройшла зустрiч за  „ круглим столом” ватажкiв передових механiзованих ланок. В розмовi взяв участь заступник директора Чернiгiвської дослiдної станцiї М.Н.Стукало. Вiн звернув увагу присутнiх на проблеми спецiалiзацiї картоплярства i необхiдностi укрупнення  механiзованих ланок; розповiв про сорти картоплi, найкращi для наших умов, зокрема рекомендував поступово  розширювати посiви пiд новим сортом Райдуга Полiсся, нагадав про переваги впровадження раннiх сортiв.

Головне – впровадження досвiду передовикiв: зустрiч за „круглим столом” // Десн. правда.- 1981.-249 (29 грудня) .- С.2

Лист ватажкiв передових мехакiзованих ланок до всiх картоплярiв Чернiгiвщини // Десн. правда.- 1981.- №249 (29 грудня).- С.1.

1981 р.

Найважливiшим пiдсумком роботи вiддiлу селекцiї  є  створення нового середньостиглого сорту картоплi iнтенсивного типу  Радуга Полiсся, районовоного по областi з 1981 року.

Волков В.Д. Чернiгiвськiй дослiднiй станцiї по картоплi – 20 рокiв // Вiсник с/г науки.- 1983.- № 3.- С.86.

1982 р.

Вийшла в свiт книга седнiвських науковцiв „Досвiд картоплярiв Чернiгiвщини”, в якiй на основi наукових даних i досягнень передовикiв Чернiгiвщини показано шляхи збiльшення врожайностi картоплi.

Досвiд картоплярiв Чернiгiвщини / В.Д.Волков, Г.В.Данько, Г.М.Колонтай, Г.В.Горячий.- К.: Урожай, 1982.- 72 с.

1982 р.

 

Багато поліських картоплярів збільшили можливості гектара. Гектар подужчав, родить краще. I, не розширюючи площ, картопляри нарощують упевненно вал, полiпшуючи  водночас якостi i товарний  вигляд бульб. Так,  ланковий  Олексій  Іванович Аніщенко цього літа виростив по 342 цн. на кожен гектар найкращих сортів картоплі.

За трудові досягнення нагороджений  орденом “Знак Пошани”(1972),  Трудового Червоного Прапора (1977) та золотою медаллю ВДНГ СРСР. 

Романіка М. Наш другий хліб // Україна .- 1982.- № 9.- С.1,2, обкл.

Досвiд картоплярiв Чернiгiвщини / В.Д.Волков, Г.В.Данько, Г.М.Колонтай,  Г.В.Горячий.- К.: Урожай  1982.- С. 3

1982 р.,

вересень

Славиться високими врожаями бульб радгосп iм. Чкалова – базове господарство Чернiгiвської дослiдної станцiї по картоплi. З допомогою науковцiв розроблено чiтку систему програмування врожаїв. До того ж, рiзнi сорти по рiзному реагують на погоднi умови. Нинi найкращими видалися  Гатчинська та  Райдуга Полiсся. Сьогоднi картоплю зiбрано з усiєї плантацiї. Найбiльше —  66,6 гектара зiбрав В.Г. Кошик, накопавши 1813 тонн бульб. Вiн переможець змагання. На рахунку Б.I. Рожилова вiдповiдно 51,6 га i 1791 т. бульб. П.О.Ребенок зiбрав 50 гектарiв, але накопав 1821 тонну – йому випали врожайнiшi дiлянки.

Деснянська правда.- 1982.- №188 ( 29 вересня)- С.1

1982 р.

В областi немало лекторiв, якi беруть активну учасить у розвитку с/г науки i пропагандi  її досягнень, запровадженнi їх у практику.  Серед них старший науковий спiвробiтник вiддiлу селекцiї Черннiгiвської дослiдної станцiї по картоплi ,  лектор  В.Д.Самород.

Почесне завдання лекторiв // десн. правда.- 1982.- 195 ( 9 жовтня).- С.3

1982 р.

До 60-рiччя  утворення СРСР комбайнер радгоспу iм.Чкалова Д.С.Остапенко брав зобов’язання  вiдремонтувати свiй зерновий комбайн. Дмитро Семенович додержав слово – поставив  на лiнiйку готовностi  агрегат.

Марухненко П. Фоторепортаж // Шляхом ком.- 1982.- №156 (30 грудня) .- С.3

1982 р.

Робiтницi  Седнiвського вiддiлку Людмила Андрiївна Репа  та Нiна Петрiвна Чмир  нагородженi медалями „ Медаль Материнства” II ст.( за народження та виховання 5 дiтей).

 

1983 р.,

грудень

У конференцзалi Чернiгiвської дослiдної станцiї по картоплi вiдбулась зустрiч колективу  редакцiї газети „Шляхом комунiзму” з жителями селища Седнiв. На зустрiчi  виступили секретар Парткому радгоспу iм.Чкалова В.А.Сiчко, агроном Седнiвського  вiддiлку радгоспу Ю.Ш.Хорава, завiдуючий тракторно-рiльничої бригади М.I.Криворучко, комбайнер Д.С.Остапенко,  науковий спiвробiтник В.Д.Самород, головний зоотехнiк В.I.Гайструк. Вони дали слушнi поради колективу редакцiї, пiдказували новi теми.

Так, М.I.Криворучко зауважив, що з кожним роком набуває поширення бригадний пiдряд. Iснує вiн i у нас в радгоспi. Але вiн ще не заявив про себе на повний голос.  Тому потрiбно, щоб газета , друкуючи матерiали допомогала  правильно шукати шляхи його вдосконалення.

В.Д.Самород розповiла, що їй часто доводиться  випускати стiннiвки i  вважає доцiльним оголосити конкурс на кращу стiннiвку, а також органiзувати семiнар для редакторiв на базi кращих, де можно було б познайомитися з цiкавим досвiдом.

Читач радить, зауважує, пропонує // Шляхом еомунiзму.- 1983.- 24 грудня.

1984 р.,

липень

Радгосп iм.Чкалова визнано переможцем районного змагання за високi показники по виробництву i продажу державi мяса за перiод зимiвлi 1983 -1984 рр.

Суржик Л. Седнiв: 80 золотих сторiнок // Наш край .- 2004.- № 57 – 58 .- С.3.

1984 р.

Трудівники  радгоспу ім.Чкалова вправі вважати себе причетними до того , що поліський край називають “картопляним Донбасом”. І не лише тому, що збирають  300-центнерні врожаї “другого хліба”, а цього року виростили по 325 центнерів. А ще й тому, що радгосп – елітно-насінницьке господарство Ураїнського науково-дослідного інституту. Отже, вирощується не рядова,або як кажуть , товарна картопля, а елітне насіння для забезпечення ним господарств області.

Як і у всякій іншій успішній справі, і тут успіх вирішують люди. У нас є на кого покластися. Не підведуть такі кваліфіковані майстри своєї справи, як механізатори-картоплярі Іван Петрович Ребенко, Олексій Іванович Онищенко, Микола Степанович Тарасенко, Анатолій Іванович Книр.

Стеба В. Вродить картопляний гектар //  Деснянська правда.- 1985.- 12 лютого

1984 р.

Тракторист-машинiст Михайло Йосипович Бурась ногороджений орденом „ Знак Пошани”.

 

1985 р.

Високі соціалістичні зобовязання взяли рільники  на 1985 рік. Для виконання наміченого приводяться в дію всі наявні місцеві резерви.  Уже накопичено на полях 40200 тонн органічних добрив, або по 14 тонн на кожен гектар. Нині механізатори приступили до снігозатримання. На цій роботі кожного дня працює 2-3 агрегати. Сніговий покрив на зяблевій оранці під ярові культури бороздять трактористи Михайло Йосипович Бурась та Олексій Степанович Луцик.

Колонтай Г. Затримуємо сніг //  Шляхом комунізму.- 1985

1985 р.

З 1966 по 1985 рік  велась Книга Пошани, до якої  занесені імена 77  кращих працівників господарства  та Чернігівської дослідної станції по картоплі.

Книги Пошани  радгоспу  і Дослідної станції по картоплі.

1985 р.,

1 червня

Распоряжением Совета Министров  УССР от 22 марта 1985 г. № 171 – Р, приказом Южного отделения ВАСХНИЛ от 19 апреля  1985 г.,  приказом по Украинскому  НИИ картофельного  хозяйства от 12 мая 1985 г.  № 82  » О создании Черниговского научно-производственного объединения по производству элитного картофеля”, на базе  Черниговской опытной  станции по  картофелю  и  совхоза им. Чкалова  

Украинского НИИКХ создано

 научно-производственное  объединение «Черниговэлиткартофель»”.

Наказ по НПО “Чернігівеліт-картопля”  № 1  від  1 червня 1985 р.

1985 р.
1 червня

 

Генеральним директором науково-виробничого об”еднання “Чернігівеліткартопля” призначений  Григорій Миколайович Колонтай. За трудові успіхи нагороджений  орденами  “Знак Пошани”(1977) ,  Трудового Червоного Прапора (1988) та трудовлю вiдзнакою „ Знак Пошани” ( 2003 ).

Наказ по НВО “Чернігівеліт-картопля” № 1 від  1 червня 1985 р.

Почесні відзнаки //Наш край.- 2003.-  № 25-26.- С.3,4

1985 р.

Найвищих показникiв урожайностi картоплi в Чернiгiвському районi  досягли в 1985 роцi механiзованi ланки, очолюванi В.I.Шестаком з колгоспу „Новий шлях”  i  Iваном Петровичем Ребенком з НВО „Чернiгiвелiткартопля”. Вони виростили по 413 – 415 ц бульб з гектара ( по областi – 151 ц\га). Найнижчий врожай картоплi – 95 ц/га в 1999 роцi ( по областi – 62 ц/га).

Волков В.Д. та iн. Iнтенсивна технологiя вирощування картоплi.- К.: „Урожай”,1989 .- С. 3

Рiчнi  звiти  господарства за 1985, 1999 роки.

1986 р.,

26 квiтня

Назавжди вкарбувалось в нашу память 26 квiтня 1986 р. Атом показав свое грiзне, розлючене обличчя. Чорнобильська бiда боляче ранила всiх нас. Вiдгукнулися на бiду в Чорнобилi i жителi селища Седнiв i села Нове. В лiквiдацiї наслiдкiв аварiї на ЧАЕС брали участь працiвники  НВО „Чернiгiвелiткартопля” : комбайнер Сергiй Веремiєнко, водiї  Микола Бiлоконський , Олександр Березинець і Василь Купрієнко,  ветфельдшер Олександр Панкрат  трактористи  Олексiй Лашук, Володимир Бистревський, Володимир Буцко, Володимир Дiжак.,.

Чугай С. Вiдгомiн квiтня  1986-го // Наш край .- 1999.- № 33-34.- С.6

Лісовий І. В Седневі вшанували жертв Чорнобиля // Наш край.- 2006.-

 29 квітня.- С.2

1986 р.

1986 рік став для трудівників НВО ще однією яскравою сторінкою  в  їх  біографії. Успіхами  у праці можуть пишатися  працівники всіх галузей  господарства. Але  на особливу увагу заслуговують оператори  машинного доїння корів – Марія Панасівна Анищенко, Мотрона Василівна Ребенко та  Ганна Петрівна  Власова. В цьому році  вони  з самого початку  взяли високий  темп  і  залишили позаду чотирити-сячний  рубіж  надою  молока  на  корову.

Марія Панасівна Анищенко і в минулій пятирічці добилася високих результатів, за що одержала  високу урядову нагороду – орден Трудового Червоного Прапора (1986).

Січко В. Є чотиритисячниці // Наш край.-  1987.-

1986 р.

Зоотехнiк  Валентин Володимирович Скоблiк нагороджений орденом „ Знак Пошани”.

 

1986 р.

Тракторист-машинiст Олексiй Степанович Луцик нагороджений орденом Трудової Слави III ст.

 

1987 р.

Мотря Василівна Ребенко  — визнаний майстер машинного доїння корів НВО “Чернігівеліт-картопля”. Успіхи в роботі у неї досить вагомі. Мотря Василівна домагається найвищих надоїв молока від корови в своему господарстві. В її группі тридцять корів. Від кожної надоює по 4210 кілограмів молока. За  сумлінну роботу Мотря Висилівна нагороджена  медаллю “За трудову відзнаку”, має Почесну грамоту Президії Верховної Ради  УРСР (1985). Поруч трудиться і чоловік Мотрі Василівни – Михайло Петрович. Надої в його группі становлять по 3780 кілограмів від корови. В господарстві цей результат вважається непоганим. Сумлінного працівника нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора  (1973), відзначено  ленінською ювілейною медаллю, а також Почесними грамотами районного комітету партії та райвиконкому.

Седень В. Трудове подружжя // Наш край.- 1987.-

1987 р.

У селі Нове – відділенні НВО “Чернігівеліткартопля” багато трудівників, робота яких відзначається високою продуктивністю. Серед таких тракторист  Вячеслав Андрійович Рябов. Понад 20 років він працює механізатором. Яких тільки робіт не виконував і кожну – з любовю. В господарстві, в рільничій бригаді працює і дружина – Надія Андріївна. Виростили вони четверо дітей. В цьому році, як і торік син Володимир в час літніх канікул працює на тракторі і виконує ту ж норму, що й батько. За весь час їх  роботи заскиртовано соломи 3800 тонн.

Седень В. Уславлені працею //  Шляхом ком.- 1987.- 15 грудня

1987 р.

Седнiвськi науковцi випустили рекомендацiї по iнтенсивнiй технологiї виробництва картоплi в колгоспах i радгоспах Чернiгiвської областi  (на росiйськiй мовi).

Интенсивная технология производства картофеля в колхозах и совхозах Черниговской области / Отв. За вып. В.Д Волков.- Чернигов, 1987.- 71 с. 

1987 р.

 На опытной станции   объединения начаты работы по ускоренному микроклональному размножению оздоровленного семенного картофеля с использованием биотехнологии.  Была оснащена лаборатория необходимым оборудованием  приборами для одновременного выращивания 16,0 тыс. растений в пробирках.

 

1987 р.

Мешканці  Нового добре  знають подружжя Веремієнків  доброзичливих  і  щирих людей, а ще  —  завзятих  до роботи. Володщимир Кузьмич  — з двадцятирічним стажем тракторист, а Галина Павлівна – кадрова твариннця. Ця сімя  виростила семеро дітей. По стежці, протореній  батьками, йдуть і діти –  всі вони працюють в господарстві. Сергій  і  Микола  – трактористами, Олександр – водієм, Валентина – дояркою, а Тетяна, Олена і Ольга – в рільчій бригаді.

Седень В. Працею славна сім’я // Наш край.-  1987

1987 р.

У видавництвi „Урожай” 13-тисячним тиражем вийшов Довiдник ланкового по вирощуванню картоплi  за редакцiєю кандидата с/г  наук В.Д.Волкова. Окремi роздiли  довiдника написанi науковими спiвробiтниками Чернiгiвської дослiдної станцiї по картгоплi – кандидатами  с/г наук Г.В.Данько, М.Н.Стукало.

Довiдник по вирощуванню картоплi / За ред. В.Д.Волкова .- К.: Урожай, 1987.- 248 с.

1988 р.,

листопад

В роботі районного “круглого столу” “У центрі турбот – людина” прийняла участь  керівник орендного колективу по виробництву свинини НВО “Чернігівеліткартопля” Віра Петрівна Козаченко. Вона розповіла про зміни, які відбулися в звязку із запровадженням орендних відносин у тваринництві.- госпрозрахунок діяв і раніше, існував контроль чеками, а останні два роки проходили своєрідний курс підготовки до переходу на оренду. Перед її запровадженням провели заняття. Тепер люди  знають, що жодна копійка не може піти з виробничого підрозділу. Причому тепер у нас повна взаємозамінюваність і проблеми підміни не існує. А поєднання функцій підвищує КТУ. І ось результат – за 10 місяців річне завдання виконано на 127 %. Добові прирости тварин у групах дорощування становлять 397 грамів, на відгодівлі – 520.

У центрі турбот – людина: матеріали  “круглого столу” // Деснянська правда.- 1988.- 27 лист.- С.1,2

1988 р.

На полях  науково-виробничого обєднання одержано урожай зернових по 33 центнери, картоплi – по 243 цнт з кожного гектара. Справляються  з виконанням завдань i тваринники. По виробництву молока закрiплено чотирьохтисячний рубiж надою молока на корову.

Сiчко В. Обговорили план // Шляхом ком.-

1988 р.

Повнiстю пiдведенi пiдсумки року – як спрацював задiяний орендними вiдносинами протизатратний  механiзм ?  Найбiльш примiтний успiх випав на бригаду вирощування i вiдгодiвлi молодняка великої рогатої худоби пiд керiвництвом М.I.Кузьменка. Колектив цiєї бригади та сумiжної з 29 чоловiк, керованої Н.Ф.Ячною, з середньорiчним оборотом стада 1162 голови досягли  високої виручки.

Та чи не найважче доводиться добиватися  успiхiв колективу свиноплемiнної ферми, яку    очолює  вiддана своїй справi людина. Це – Вiра  Петрiвна Козаченко. Спочатку вона працювала рядовою свинаркою, пiзнала всi  тонкощi  цiєї копiткої справи i тепер користується заслуженим авторитетом  в колективi, проявляє дiловитiсть, запалює кожного  словом, дiлом,особистим прикладом. Колектив  згуртувався i активiзувався, перейшовши на  орендний пiдряд. На поголiв’ї  1100 тварин зайнято 18 чоловiк. Чiтко розподiленi мiж ними обов’язки. Залучення людей зi сторони виключене, iз спецiалiстiв зарахували лише ветпрацiвника. В результатi  за короткий час продуктивнiсть працi виросла на 21,3 процента. 

Дей. М. Господарство НВО „Чернiгiвелiткартопля” етапи економiчної реформи // Шляхом ком.- 1989.-4 бер.

1988 р.

Доярка Мотрона Василiвна Ребенко нагороджена орденом „ Знак Пошани”.

 

1989 р.

В господарствi  три головнi етапи економiчної реформи – госпрозрахунок, пiдряд, оренда  — подоланi. Сьогоднi тут на орендi шiстнадцять виробничих пiдроздiлiв : двi тракторно-рiльничi бригади та двi ремонтнi механiчнi майстернi, двi молочно-товарнi ферми та двi ферми по вирощуванню i вiдгодiвлi молодняка худоби, свиноплемферма та два пункти штучного заплiднення корiв, двi будiвельнi бригади та електротехнiчна служба, а також автогараж.

Вищим органом кожного орендного колективу  виступає  рада. Вийняток становить автомобiльний гараж – тут не колективний, а iндивiдуальний орендний пiдряд. За ним  нинi трудяться всi водiї вантажних  автомашин  в кiлькостi 60 чоловiк.

Дей М. Господарство  НВО „Чернiгiвелiткартопля” етапи економiчної реформи // Шляхом комунiзму.- 1989.- 4 березня.- С.3

1989 р.

Районовано пiзньостиглий унiверсальний сорт картоплi Витязь, створений на Чернiгiвськiй дослiднiй станцiї по картоплi ЗАТ НВО „Чернiгiвелiткартопля”. „Первiсток”  Витязь дає  найвищi врожаї  на землях Полiсся.

Каталог / Iнститут картоплярства.- „Прес-Графiка”, 1992

Чернякова О. Таiна смачної картопi // Наш край.- 1997.- № 90 – 91.- С.3

1989 р.

Вийшла в свiт  книга науковцiв Чернiнiвської дослiдної станцiї по картоплi В.Д.Волкова, Г.М.Колонтая   „Iнтенсивна технологiя вирощування  картоплi”, в якiй викладено передовий досвiд вирощування високих врожаїв картоплi  у колгоспах i радгоспах Чернiгiвського  району.

Волков В.Д та iн. Iнтенсивна технологiя вирощування картоплi / В.Д.Волков, Г.М.Колонтай, М.П.Мукосiй, П.К.Сердюк.- Київ.: Урожай, 1989.- 40 с.

1989 р.

15 рокiв  в НВО „Чернiгiвелiткартопля”, у його вiддiлку в Новому ковалює Федiр Микитович Мосич. А до цого було профтехучилище, потiм заочно закiнчив Харкiвський Iнститут механiзацiї i електрифiкацiї сiльського господарства. Люди в Новому кажуть, що такого коваля, як Федiр Михайлович i в районi не знайдеш, вiн усе вмiє, усе робить тiльки на совiсть.

Романенко В. Пiдкована щастям // Шляхом комунiзму.- 1989.-  № 28 

(4 березня).- С.1

1990 р.

1990 рiк був для седнiвцiв багатим  на весiлля – 19 молодих пар поєднали свої долi.Серед них водiй з НВО „Чернiгiвелiткартопля” Григорiй Католик та працiвник торгiвлi Наталiя Садова. Побралися також вчитель Микола Бельмус та iнженер-будiвельник  з НВО Надiя Шило.

Пирiг А. Рiк минулий буде памятним // Шляхом ком.-

1990 р.

У селi Новому  вiдчинив дверi новий ФАП. Лариса Хохуда, фельдшер за фахом, надаватиме допомогу тамтешнiм жителям. Кошти на будiвництво видiлило НВО „Чернiгiвелiткартопля”.

Пирiг А. Рiк минулий буде памятним // Шляхом ком.-

1992 р.,

листопад

За досягнутi показники в збiльшеннi виробництва  та продажу  державi молока Представник Президента України в Чернiгiвському районi О.Полковнiченко висловив  подяку всiм трудiвникам господарства, якi доклали розуму i рук до творiння врожаю поточного року – року першої рiчницi проголошення Акта про державну незалежнiсть України.

Подяка.- 13 листопада 1992 р.

1993 р.

Чверть вiку живе i працює в старовинному селищi Седнiв  Василь Григорович Кошик  та сумлiнно виконує роботу, якою з дiда-прадiда  славився весь його рiд – вирощує хлiб. Хлiборобське становлення i зрiлiсть вiн одержав саме на седнiвських полях. Нинi, згадуючи  60-тi роки, Василь Григорович  вдячно розповiдає про друзiв тiєї пори, особливо знаного механiзатора Дмитра Остапенка. Їх пiдтримка, допомога нiколи не зiтруться з пам’ятi, як i першi виробничi здобутки.

А зараз В.Г.Кошик вважається одним з кращих механiзаторiв господарства. Ось i нинiшнього року старанно i результативно попрацював  Василь Григорович i на збираннi зернових, i на копаннi картоплi. Мiж iншим, на жнивах досвiдчений комбайнер трудився з своїм сином  Олегом, який вчителює в Седнiвськiй  середнiй школi. Потужним „Доном-1500” сiмейний екiпаж зiбрав вирощенний урожай з площi 206,5 гектара та намолотив 652,8 тонни цiнного збiжжя. „У Василя Григоровича „золотi руки” i щира душа. Такi люди прикрашають господарство i становлять його головну цiннiсть,- говорить з повагою керуючий вiддiлком М.I.Кузьменко.

Седень В. Хай буде щедрим поле // Шляхом ком.- 1993.-

1993 р.

У 1993 – 1996 рр.  Вперше в Україні розроблено і впроваджено промислову гідропонну технологію виробництва мінібульб оздоровленої картоплі, яка значно ефективніша від вснуючих способів прискоренного розмноження оздоровленого  вихідного матеріалу. Вона забезпечує одержання від однієї оздоровленої пробіркової рослини, висадженої у гідропонну установку, за вегетаційний період 50 – 100 мінібульб масою 3 – 5 грамів.Це дозволяє відтворювати еліту за скороченою  трьохрічною схемою, до того ж без добору клонів.

Будлянський М. Про “другий хліб” – турбота перша //  Деснянська правда.- 2003.- № 82.- С.2.

Купрійчук В.П., Шарапа Л.П. Оздоровлені мінібульби – основа насінництва картоплі: Інформаційний листок №17-2004.- Чернігів: Чернігівський ЦНТЕІ, 2004

Чернякова О. Таїна смачної картоплі // Наш край.- 1997.-№ 90 – 91.- С.3

1994 р.

До Реєстру сортiв рослин України занесено сорт картоплi Седнiвська рання. Седнiвськi науковцi  прагнули створити сорти, стiйкi  до найбiльш поширених хвороб i шкiдникiв, не зубуваючи водночас i про смаковi якостi картоплi. Саме такою є  Седнiвська рання. Над  її створенням працювали науковцi  Шолом В.М.,        Онищенко О.Ф., Пшеничний А.С.,        Петренко К.О., Стукало Р.Г., Примха С.В., Самород В.Д.,  Колонтай Г.М., Стукало М.Н., Пика М.А.

Авторське свiдоцтво на сорт рослин  № 155.

Онищенко О.Ф. Седнiвська рання // Картопля – другий хлiб: наук.-попул. альманах у  трьох вип.- К.:Довiра, 1995.- Вип. 1.- С. 258 – 259.

Чернякова О. Таїна смачної картопплi //  Наш край.- 1997 .- № 90 – 91.- С.3

 

1995 р.

Як єдині  поки що ліки від стресового стану, до якого призвели сільського  трудівника так звані “відпущені” ціни, в господарстві застосували часткову натуроплату, щоб хоч якось врятувати престиж селянської праці. Бо хіба не образливо механізатору чи доярці одержувати за свою важку роботу вчетверо меншу платню, ніж їх міський ровесник ?  Кожний працюючий може одержати за рік  700 кілограмів зерна, 20  — крупи, 60 – мяса, 180 літрів молока, 4 центнери соломи, 5 цн сіна, 2 цн овочів, а крім цього – один тракторо-день і один машино-день. Так набігає загальна сума нашої власної дотації до заробітної плати – 5 мільйонів карбованців.

Положение о выдаче натуроплаты работникам опытной станции АНПП «Черниговэлиткартофель» на 1995 год  от  февраля 1995 г.

Колонтай Г. Добавка до зарплати – натурою // Наш край.-

1995 р.

В  Реєстрi сортiв рослин України зареєстровано сорт картоплi  Пекуровська  селекцiї Чернiгiвської дослiдної станцiї ЗАТ НВО „Чернiгiвелiткартопля”. Автори сорту :   Шолом В.М., Самород В.Д., Онищенко О.Ф., Пшеничний А.С., Стукало Р.Г., Петренко К.О., Примха С.В., Колонтай Г.М., Стукало М.Н.

Багато колгоспiв Чернiгiвської областi мали дуже тiснi зв’язки з  седнiвськими науковцями, у тому числi й колгосп „Зоря” с. Пекурiвки Городнянського району. У цьому господарствi проходили випробування новi сорти. На прохання  голови колгоспу Ф.М.Гришая один iз нових сортiв картоплi назвали  „Пекуровська”.

 Авторське свiдоцтво на сорт рослин № 372

Томаш С., Якубенко Л. Седнiв: з минувшини та сучасностi // Новини Городнянщини.- 2006.-  19 серпня.- С. 4

1996 р.

квiтень

Президент України Л.Д.Кучма не вперше вiдвiдує наш Полiський край. Взимку вiдвiдав Хмiльницю, а цього разу Киселiвку i Седнiв. В Седневi  ознайомився з роботою  НВО „Чернiгiвелiткартопля”

Президент України – знову наш гiсть // Наш край.- 2001.- № 68 – 69.- С.5

1996 р.

В  Реєстрi сортiв рослин України зареєстровано сорт картоплi  Придеснянська, створений науковцями Чернiгiвської дослiдної станцiї:  Шолом В.М., Онищенко О.Ф., Петренко К.О., Стукало М.Н.  Придеснянський – улюблений сорт седнiвської селекцiї, бо має комплекс ознак,  якi важко поєднуються в одному сортi: крохмалистiсть – 22 вiдсотки, стiйкiсть до вiрусних хвороб, крупнобульбовiсть, чудовi смаковi якостi.

Авторське свiдоцтво на сорт рослин № 405

1996 р.

На основі багаторічних досліджень лабораторії технології та даних їх виробничої перевірки в дослідно-виробничому господарстві розроблено і впроваджено “ грунтозахисну безгербіцидну технологію вирощування картоплі”. В умовах Чернігівщини на сірих опідзолених грунтах легкого механічного складу вона забезпечує одержання не менше 250 – 300 центнерів бульб з гектара. Дана технологія по врожайності і затратам праці не поступається “голландській”.

Колонтай Г.М., Стукало М.Н. Почвозащитная безгербицидная технология выращивания картофеля: информационный листок № 30 – 96.- Чернигов: ЦНТЭИ, 1996.

Будлянський М. Про « другий хліб» – турбота перша // Деснянська правда.-2003.-    № 82.- С.2

1997 р.,

липень

В НВО „Чернiгiвелiткартопля” пройшов семiнар –нарада керiвникiв i спецiалiстiв району, на якiй йшлося про готовнiсть хлiборобiв до збирання врожаю 1997 р. Учасники наради обговорили i прийняли  Звернення до всiх працiвникiв, зайнятих на збираннi врожаю зернових – „Зiбрати врожай до единого колоска, до единої зернини”.

Звернення // Наш край .- 1997   .- 56 – 57.- С.2

1997 р.,

липень

У НВО „Чернiгiвелiткартопля” почав дiяти ситроцех. Харчовики випустили уже 2 види солодкої води – „Буратiно” та „Лимонад”. Щодня 2 робiтникiв виготовляють до 1000 пляшок напою, який можно придбати у фiрмовому магазинi обєднання.

Колонтай Г.  Куди тiй „кок-колi” // Наш край.- 1997.-   №56 -57.- С..5

1997 р.,

серпень

Визначено  переможцiв районного  трудового суперництва на збираннi зернових за першу семиденку ( з 4 по 10 серпня 1997 р.)  i вiдзначено хорошу роботу механiзторiв, серед них  екiпаж пiд керiвництвом С.В.Каримова, який намолотив за 7 днiв 216 т.зерна i жiткар А.I.Книр,який жаткою скосив 123 га зернових.

Пiдсумки трудового суперництва …// Наш край.- 1997.- № 64 – 65.- С.2

1997 р.

Незважаючи на несприятливi погоднi умови, фiнансову скруту i кризу неплатежiв, хлiбороби району з кожного гектара зiбрали по 21 центнеру зернових. Найвищий врожай в агрофiрмi „Авангард” – 37,8 ц/га. Бiльш нiж 25 ц/га намолотили зерна в НВО „Чернiгiвелiткартопля”.

Несприятливим видався рiк для картоплярiв: отримали в середньому по 98 ц/га. Найвищий урожай бульб зiбрано в НВО „Чернiгiвелiткартопля” – 156 ц/га.

Кубрак М. Працювати не перспективу // Наш край.- 1997.- № 90 – 91.- С.2

1997 р.,

листопад

Розпорядженням голови Чернiгвської райдержадмiнiстрацiї Почесною грамотою за досягнення i особистий вклад у здiйснення економiчного i соцiального розвитку села та з нагоди професiйного свята з врученням цiнних подарункiв нагороджений механiзатор  О.П.Лобода.

Почеснi вiдзнаки // Наш край.- 1997.- № 90 – 91.- С.2

1997 р.

Введенi в дiю газовi мережi довжиною 3,0 км. НВО „Чернiгiвелiткартопля”

Зiнченко О. З надiєю на краще // Наш край.- 1997.- № 11.- С. 1.

1997 р.

Добре знають в Седневi велику працелюбну родину Березинцiв.  Глава сiмї , Георгiй Павлович  i його дружина Вiра Миколаївна  все свое життя трудяться в радгоспi iм.Чкалова. За сумлiнну працю Вiра Миколаївна в 1973 р. нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора. За прикладом батькiв шестеро дiтей цiєї чудової родини присвятили своє життя землi-годувальницi , працюють в сiльському господарствi.

Седень В. Вiд дiда-прадiда // Наш край.- 1997.- № 19.- С.3

Седень В. Яблуко вiд яблунi… // Наш край.- 

1997 р.

Таїна смачної картоплі добре відома заступнику генерального директора з наукової роботи орендного науково-виробничого підприємства “Чернігівеліткартопля” Михайлу Никифоровичу Стукало. 35 літ науковець займається селекцією насіння картоплі. Співавтор чотирьох сортів “другого поліського хліба”, кандидат с/г наук, автор численних статей-рекомендацій. Нагороджений медаллю „ За трудовую доблесть” (1977). А нещодавно Указом Президента України за особистий внесок у розвиток аграрної науки, високий професіоналізм присвоєно почесне звання “Заслужений працівник с/г України”. В лабораторії мікроклонального розмноження рослин працює завідуючою дружина Михайла Никифоровича – Раїса Григорівна. Їхнє спільне натхнення  —  звичайна і така ж загадкова картопля.

“ Мені пощастило  працювати  пліч-о-пліч із талановитими дослідниками – першим директором, кандидатом с\г наук В.Д.Волковим і заслуженим агрономом України (1970), співавтором  високоврожайного сорту Радуга Полісся Я.І.Прошком,- із вдячністю згадує селекціонер колег-наставників.- Було в обох чому повчитися, перейняти досвід, відчував постійну підтримку й інтерес до моїх досліджень.”

Нині, разом з провідними вченими станції – кандидатами с/г наук — генеральним директором Г.М.Колонтаєм, завідуючими лабораторіями   Г.В.Даньком  і  О.Ф.Онищенко активно проводять науково-дослідну роботу за різними напрямами картоплярства.

Чернякова О. Таїна смачнолї картоплі // Наш край.- 1997.- № 90-91.- С.3

1998 р.,

26 березня

ЗАТ НВО „Чернiгiвелiткартопля” переатестовано, як об’єднання по виробництву оздоровленого вихiдного матерiалу картоплi для первинного насiнництва i забезпечення потреби в ньому елiтовирощуючих господарств областi i виробництва елiти картоплi i зернових культур для ревлiзацiї господарствам рiзних форм власностi для сортопоновлення та сортозамiни.

Довiдка Головного Управляння с/г та продовольства.

1998 р.

Весна з чималим  запiзненняс вступила в свої права, тому нинi i доводиться хлiборобам поспiшати. Седнiвськi трудiвники ще заздалегiдь готувалися ретельно до цiєї вiдповiдальної пори. I, коли настала така можливiсть, дружно вийшли в поле. Добре працюють механiзатори Вячеслав Каримов, Олександр Лобода та iн.. Для учасникiв трудового змагання розробленi моральнi i матерiальнi  стимули – додаткова оплата. А членам ланки, якi впораються з садiнням картоплi до 10 травня, видадуть ще й премiю у сумi 100 гривень.

Матiяш В. Всiм колективом // Наш край.- 1998.-

1998 р.,

серпень

 

 

Серед  гвардiйцiв цьогорiчних жнив потрiбно вiдзначити екiпаж  комбайну „ДОН – 1500”  пiд керiвництвом  С.О. Трояна, на   його  рахунку 578 тонн зерна.

Переможцям – грамоти i премiї // Наш край.-  1998.-  №67-68.- С.1

1998 р.,

листопад

В святковому докладi  на святi до Дня працiвникiв с/г, яке пройшло в М.-Коцюбинську, О.П.Полковнiченко  вiдзначив колективи, якi досягли кращих показникiв в трудовому суперництвi  i серед них ЗАТ НВО „Чернiгiвелiткартопля”

Потапенко Г. За працю невтомну, недоспанi ночi // Наш край.- 1998.- № 95 -96.- С.3

1999 р.,

червень

На весняно-польових роботах в нинiшньому роцi по праву одержав виногороду механiзатор А.I.Книр

Потапенко Г. Як воно буде – побачимо //Наш край.- 1999.- № 51 – 52.- С.2

1999 р.

Як i належить господарству, де наука  вдало  поєднується з виробництвом, у Седневi вдало спланували жнивний комплекс. Першим вийшов у поле А.Книр, який МТЗ-82 з прiчiпною жаткою за день скошує колосковi на 20 гектарах. За ним iдуть комбайни з пiдбирачами. А на посiвах пшеницi немає рiвних екiпажу „Дона-1500” у складi досвiдченого комбайнера Сернiя Трояна та його молодого помiчника Романа Богуславського, для якого цi жнива – першi.

Слiдом за обмолотом стягують и скиртують солому,  тут вправно працює тракторист М.Демяненко.А поля тут же готують до майбутнього засiву. Не випадково, що з року в рiк вони вiддячують щедрим дородом.

Марухненко П. Вдалий старт, гнучка тактика: фоторепортаж // Деснянська правда.- 1999.-

1999 р.

Ще восени 1995 р. Мiжнародна Фiнансова Корпорацiя розпочала здiйснення Проекту  приватизацiї землi та неорганiзацiї  КСП на запрошення Уряду нашої держави.

Сьогоднi селянин опинився на роздорiжжi: куди далi  рухатись, на кого чи на що обiпертись – уже й сам не знає. Бо й поле не родить, i дiйницi вже не наповнюються парним молоком, як у добрi старi часи i заробiтної плати не бачить роками.

Потапенко Г. Земля зазнала всього, як i селяни // Наш  край.- 1999.- № 17-18.- С.2

1999 р.

вересень

На базi седнiвського ЗАТ НВО „Чернiгiвелiткартопля” пройшов науково-практичний семiнар з проблем збирання i зберiгання картоплi в умовах Полiсся. Хоча „другий полiський хлiб” з колективних господарств в основному перебрався в iндивiдуальнi, на семiнарi пiдкреслювалось, що в областi дiють 14 елiтно-насiннєвих господарств.

Свириденко Г.  Обговорили проблеми картоплярства // Наш край .- 1999.- № 77 – 78.-С.4

1999 р.,

листопад

Цьогорiчнi польовi  роботи були надто складними i влаштували трудiвникам села екзамен на витривалiсть i хазяйновитiсть, на вiрнiсть хлiборобському роду.

Вiнець всiєї роботи – жнива. Незважаючи на вкрай засушливе лiто, з кожного гектара в районi  зiбрано по 16,2 цнт. зерна. Високий врожай одержали  в ЗАТ НВО „Чернiгiвелiткартопля” – 25,8 ц/га.

Непокладаючи рук працювали комбайнери.  Найвищого намолоту добились екiпажi в складi Олега Васильовича Кошика та Анатолiя Iвановича Кузьменка з Седнева, якi комбайном „ДОН – 1500” намолотили 522 т. зерна.

Несприятливим видався рiк через погоднi умови для картоплярiв району – отримали в середньому тiльки по 43,0 ц/га.Найвищi урожаї бульб зiбрано в дослiдному господарствi „Чернiгiвське” – 105 ц/га, ЗАТ НВО „Чернiгiвелiткартопля” – 95  ц/га.

Добре попрацювали в ЗАТ НВО „Чернiгiвелiткартопля” по забезпеченню поголiвя кормами i по  оранцi пiд зяб – зорано бiльш нiж 600 га. 

Кубрак М. Велика честь, великi й обовязки // Наш край.- 1999.- №95 – 96.- С.2

1999 р.,

3 грудня

Українське село переживає велику реформу. Вона розпочалась iз президентського  Указу вiд 3 грудня 1999 р. „Про невiдкладнi  заходи щодо реформування аграрного сектора економiки”. Цей документ без перебiльшення називають революцiйним, iсторичним, бо вiдбувається протилежне тому, що мало мiсце сумної пам’ятi часiв колективiзацiї 70 лiт тому. Вiпродовж кiлькох мiсяцiв було проведено безпрецендентну за обсягами i темпами роботу – реформовано колективнi с/г пiдприємства i на їх базi створено новi агроформуванння ринкового типу.

Полковнiченко О.П. Завдань багато i всi важливi // Наш край .- 2000.- № 97 – 98.- С.2

1999 р.

Сорт картоплi Чернiгiвська рання , створений седнiвськими науковцями  Онищенко О.Ф., Петренко К.О.,  Пiнчук О.В., Хоменко Л.Д., Шолом В.М., Стукало М.Н.  занесений до Реєстру сортiв рослин України.

Авторське свiдоцтво на сорт  рослин  № 1086

2000 р.,

4 січня

Згідно Розпорядження Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області № 705 від 27 грудня 1999 року на базі орендного науково-виробничого підприємства  “Чернігівеліткартопля” створено і зареєстровано закрите  акціонерне товариство науково-виробниче об’єднання “Чернігівеліткартопля”.

Наказ  № 1 по ЗАТ НВО “Чернігівеліткартопля” від 

4 січня  2000 р.

2000 р.,

сiчень

В iнтерв’ю  районнiй газетi голова Правлiння  ЗАТ НВО „Чернiгiвелiткартопля” Г.М.Колонтай розповiв про кроки, якi зробленi для реформування господарства: „ …у нас спецiфiчний колектив – науковцi i виробничники, якi набули досвiду господарювання в умовах бригадного подряду, госпрозрахунку, орендних вiдносин.

Наприкiнцi грудня  1990 р. перейшли на оренду iз правом викупу основних фондiв. Однак люди не були готовi  до такого важливого кроку i з викупом довелося  призупинитися. Лише в 1996 роцi викупили основнi фонди, якi роздiлено  кожному працюючому у виглядi акцiй. А 27 грудня 1999 р. врешт зареєструвалися як закрите акцiонерне товариство”.

Землi потрiбен власник: iнтервю  Г.М.Колонтая //  Наш край.- 2000.- № 1 – 2.- С.3

2000 р.

15 травня

Для подведения ежемесячных итогов работы объединения комиссии  во главе с председателем правления  ежемесячно с 1 по 9 число заслушивать отчеты руководителей и  специалистов всех структурных подразделений. Заместителям по научной работе и производству  и главному экономисту 11 числа ежемесячно предоставлять полный анализ деятельности ЗАО для рассмотрения и утверждения на Правлении.

Наказ № 53 по ЗАТ НВО “Чернігівеліткартопля” від  15 травня  2000 р.

2000 р.,

18 серпня

Седнiв вiдвiдали голландцi. Велике враження на них справили лани, зайнятi картоплею, яка обiцяє вiддячити дорiдним врожаєм.

Потапенко Г. I спекли ми коровай // Наш край.- 2000.- № 69.- С. 4

2000 р.,

серпень

В Седневi вмiють вирощувати другий полiський хлiб i на досягнутому не зупиняються. На те вони й науковцi та добрi господарi.

Багато копiткої роботи доводиться щодня виконувати науковцям, робiтникам щоб народився новий сорт, а потiм прижився на ланах Полiсся, та хiба тiльки в нашiм краї ? На дослiднiй станцiї уже створено кiлька сортiв бульб, якi знають по всiй Українi i господарники з ближнього зарубiжжя. Це i Седнiвська рання, Пекуровська,Чернiгiвська рання, Придеснянська, Чернiгiвська 98. Седнiвцi дбають, щоб їх картопля була не лише стiйкою проти хвороб, а й давала щедрi врожаї, було конкурентоспроможною.

Потапенко Г. „ У Канадi я побачив себе…” // Наш край.- 2000.- №65.- С.2

2000 р.,

серпень

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Жнива 2000 року  — першi жнива  для нещодавно реформованих с/г пiдприємств, якi стали справжнiм випробуванням на зрiлiсть, свiдомiсть, вмiння згуртувати людей, орiєнтуватися за досить складних обставин. Як завжди, не пiдвели трудiвники  ЗАТ НВО „Чернiгiвелiткартопля” де головує Г.Колонтай.

На широких седнiвських ланах не згасало трудове суперництво за швидке i якiсне збирання врожаю. Седнiвцi самовiддано попрацювали на нинiшнiх жнивах, намолотивши значно бiльше золотавого зерна у порiвняннi з попереднiм роком. Були такi площi, де озимих жита та пшеницi одержали на круг по сорок i бiльше центнерiв. Поваги i доброго слова заслужили  на жнивному фронтi екiпаж „ДОНу – 1500”у складi комбайнера  С.В.Каримов    та його помiчника С.В.Веремiєнка, якi видали з бункера понад 600 тонн зерна нового врожаю  i  виборали 1 мiсце в районному змаганннi.

Старалися i їх друзi по роботi С.О.Троян, Р.В.Богуславський, жаткарi М.О.Волов, О.О.Сидоров.

Вiдповiдальнiсть за доручену дiлянку роботи дали бажанi результати. Вiдразу пiсля обмолоту хлiбiв закiнчили скиртування соломи. I, якщо торiк зачищенння жнивних площ травало по 2 мiсяцi, то в нинiшньому роцi скиртувальники зробили свою справу всього за 17 днiв.

На кормовому полi хлопцi вправно „стрижуть” другий урожай з густої та високої конюшини i швидко перевозять до силосних споруд.Тут завзято трудяться комбайнер О.Лобода, Г.Чугай  та iн. А в цей час на протилежному ланi господарюють вже сiвачi. Приємно спостерiгати за робоою механiзаторiв, зайнятих на сiвбi – А.Карася, В.Давидова, О.Бовши i С.Бовши. 

Потапенко Г. I спекли ми коровай // Наш край.- 2000.- № 69.- С.4

Є хлiб – буде й сувереннiсть: передсвяткове iнтервю  О.П.Полковнiченко //  Наш край.- 2000 .- № 69.- С. 2

Орлов Г. Домiнує „Домiнатор” // Наш край.- 2000.- № 70.- С.1

2000 р.

Перший етап глобальної аграрної реформи – реорганiзацiя КСП – в основному завершений. В процесi реорганiзацiї на базi КСП у бiльшостi випадкiв створено с/г кооперативи. Але кооператив не є  класичною ринковою структурою. I Президентом України 18.09.2000 року дано доручення щодо поглиблення реформування аграрного сектора економiки  в осiнньо-зимовий перiод 2000 – 2001 року, згiдно з яким необхiдно до 01.03.2001 року завершити роботу по трансформуванню кооперативiв у приватнi пiдприємства.

Полковнiченко О.П.Завдань багато i всi важливi // наш край.- 2000.- № 97 – 98.- С.2

2001 р.,

лютий

Належна увага придiляється насiнництву зернових культур в ЗАТ НВО „Чернiгiвелiткартопля”, де пiдготовлено до реалiзацiї майже 500 тонн елiтного насiння ярих культур.

Логвинчук В.I. Унiкальна галузь // Наш край.- 2001.- № 17 – 18.- С.2.

2001 р.,

серпень

За багаторiчну сумлiнну працю, вагомий внесок у розбудову незалежної держави та з нагоди 10 рiчницi незалежностi України нагороджено Почесною грамотою райдержадмiнiстрацiї Трояна Сергiя Олександровича – механiзатора i оголошена  Подяка райдержадмiнiстрацiї  Смикун Лiдiї Висилiвнi – оператору по вiдгодiвлi  великої рогатої худоби.

Наш край.-  2001.- № 68 – 69.- С.1

2001 р.,

серпень

Як i торiк, робiтники ЗАТ НВО „Чернiгiвелiткартопля” збирання зернових розпочали вчасно,органiзовано i дружно. I в Седневi  i в Новому кипiла робота на полях, всi старалися зробити все можливе i з своїм завданням справились успiшно. В цьому успiховi вагомий доробок переможцiв трудового змагання: жаткаря К.I.Хоботнi,  вiн поклав у валки 420 га зернових; екiпажу у складi  С.В.Каримова i  С. В. Веремiєнка, якi комбайном „ ДОН – 1500” намолотили 360 тонн зерна; комбайнерiв С. О. Трояна, В. М.  Приходька, В.П. Ниркова, вчителя фiзкультури О.В. Кошика, водiїв вантажiвок М.I. Липи, А.В. Бардакова, М. I. Демиденка, М.I. Силенка, механiзаторiв, що працювали на стогокладах В.О.Волова та А.О.Лебедко.

Потапенко Г. Труд в плоди вiдливсь // Наш край.- 2001.- № 64-65.- С.2.

Визнано переможцями // Наш край.- 2001.- № 62-63 .- С.1

2001 р.,

серпень

Основна заповiдь хлiбороба – вчасно зiбрати i зберегти вирощенний урожай. В цьому роцi серед перших , хто закiнчив роботи на жнивному полi трудовий колектив ЗАТ НВО „Чернiгiвелiткартопля”  i  надає допомогу в збираннi врожаю iншим господарствам району.

Сидоренко В. Заради свiтлого майбутнього // Наш край.- 2001.- № 68 – 69.- С.2

2001 р.,

7 жовтня

ЗАТ НВО “Чернігівеліткартопля” нагороджено Дипломом учасника виставки-ярмарку “Київська осінь – 2001”.

 

2002 р.,

квiтень

Березнева теплинь цього року рано покликала  в поле хлiбороба. Дбайливi господарi не змарнували зимової днини на пiдготовцi технiки до виходу на веснянi гони, дружно розпочали i проводять свою найважливiшу кампанiю.

Значнi результати  мають механiзатори, котрi займаються культивацiєю зораних площ i серед них Iван Михайлович Мандзюк з с.Нового. А на сiвбi раннiх ярих культур цьогорiчна весняна кампанiя до когорти звитяжцiв працi зараховує механiзатора Олександра Iвановича Бовшу iз с.Нового.

Потапенко Г. Посiвна називає звитяжцiв працi // Наш край.- 2002.- № 31 – 32.- С. 2.

2002 р.
1 липня

 

Була колись в Америцi хвороба „золота” лихоманка. А у нас пiд осiнь охочi до легкого заробiтку пiдхопили так звану  „картопляну” лихоманку.Симптоми хвороби такi: як тiльки звечорiє, метушливо готувати мiшки та лопати i, злодiйкувато озираючись, вибиратись на „роботу”. От i змушенi люди, жертвуючи таким потрiбним пiсля трудового дня вiдпочинком, усю нiч стерегти вирощене вiд бажаючих „допомогти” у збираннi врожаю.

Всi робiтники наукового пiдроздiлу  задiянi на боротьбу з двуногими „колорадськими жуками” (чергування  (з 5.00 до 8.00)  i  ( з 15.00 до 19.00) с 1 липня  i до  завершення  збирання врожаю).

Наказ № 65 по ЗАТ НВО “Чернігівеліткартопля” від 29 червня   2002 р.

Ярмолюк С. Безсоннi ночi селян, або „картопляна” лихоманка //  Наш край.- 2000.- № 61 – 62.- С.2

2002 р.,

липень

На базi ЗАТ НВО „Чернiгiвелiткартопля” вiдбувся республiканський  науково-практичний семiнар на тему „Удосконалення органiзацiї виробництва картоплi в Українi”. У Седневi було чому повчитися, бо ж тут по-справжньому займаються картоплярством.

Орлов Г. По науку – у Седнiв // Наш край .- 2002.- № 57-58.-С. 2.

2002 р.,

липень

За тиждень до жнивної кампанiї в районi вiдбулись великi оглядини. Керiвники  всiх агроформувань, спецiалiсти i сiльськi голови побували i в  ролi господарiв, i в ролi гостей. Серед господарств, яким було що показати – ЗАТ НВО „Чернiгiвелiткартопля”, де знайшли можливiсть пiдживити посiви i обробити гербiцидами, дотримувались науково-обгрунтованих  строкiв виконання основних робiт, обробляють всi свої землi i вирощують картоплю, яка останнiм часом стала вважатись невигiдною культурою.

Адруг Г. Зерно дозрiло. А умови збирання створюються хистом хлiборобiв // Наш край.- 2002.- № 57 – 58.- С.2

 

2002 р.,

липень

 

 

По пiдсумкам  районного трудового змагання на збираннi зернових урожаю 2002 року

за  першу семиденку  з 15 по 21 липня  серед жаткарiв 1 мiсце  посiв  жаткарь Хоботня К.I, який жаткою ЖВН – 6 скосив 231 га  зернових;

серед екiпажiв „ДОН – 1500” 2 мiсце присудили екiпажу пiд керiвництвом Кошика О.В., який намолотив  524 т.зерна;

за 2 семиденку з 22 по 28 липня визнано переможцями серед жаткарiв 2 мiсце присудили жаткарю Хоботнi К.I.

Визнано переможцями // Наш край.- 2002.- № 61 – 62.- С. 1;

№ 63 – 64.- С.1

2002 р.,

27 вересня

Чернiгiвщина урочисто вiдзначила 200-рiччя губернiї та 70-рiччя областi. З цiєї нагоди  в обласному центрi на Краснiй площi була органiзована виставка-ярмарок „ Сiверськi контракти  2002” на якiй була представлена експозицiя ЗАТ НВО “Чернiгiвелiткартопля”.

Бушай В. Вiд славного минулого до сьогоднiшнiх днiв // Наш край.- 2002.- № 81-82.-  С. 3

2002 р.

 

Колектив наукових співробітників дослідної станції – старший науковий спiвробiтник Л.П.Шарапа, кандирати с/г  наук Г.М.Колонтай, Г.В.Данько —  випустили  ілюстрований “Каталог сортів картоплі вітчизняної  та зарубіжної селекції”      ( рос.мовою), в якому наведена характеристика 491 сорту картоплі. Серед них сорти селекції  Чернігівської дослідної станції  ЗАТ НВО “Чернігівеліткартопля”:

Снов, Витязь, Райдуга Полісся, Пекуровська, Седнівська рання, Придеснянська, Зоряна, Чернігівська  98.

Шарапа Л.П., Колонтай Г.М., Данько Г.В. Калатог сортів картоплі вітчизняної  та зарубіжної селекції.- Чернігів, 2002.-57 с.

2002 р.

Районовано сорт картоплi Чернiгiвська 98, створений седнiвськими науковцями   Онищенко О.Ф., Пiнчук О.В., Петренко К.О., Хоменко Л.Д., Стукало М.Н.

Авторське свiдоцтво на сорт рослин  № 1561

2003 р.,

21 березня

Затрималась цього року зима у наших краях. I 21 березня ще витрушувала з рукавiв рештки снiгу. А в Чернiгiвському районi це був святковий день i нiщо  не могло завадити людям говорити слова вiтання з ювiлеєм – 80-рiччям району. Гостi свята оглянули виставку, на якiй серед рiзномаiття виробiв i продукцiї  пiдприємств району були представленi  високопродуктивнi сорти картоплi селекцiї ЗАТ НВО „Чернiгiвелiткартопля”.

Адруг Г. Нашу iсторiю ми творили разом //  Наш край.- 2003.- № 27 – 28.- С.1,4.

2003 р.

З нагоди  ювiлею творчий колектив редакцiї газети „ Наш край” випустив iлюстроване видання „ Чернiгiвському району 80 рокiв”, в якому не одна сторiнка присвячена  Седневу i , зокрема науково-виробничому обєднанню „Чернiгiвелiткартопля”.

Чернiгiвському району 80 рокiв / Ред. В.Бушай.- Чернiгiв: „Деснянська правда”, 2003

2003 р.,

березень

За сумлiнну, довголiтню працю, значний особистий внесок у розвиток району та з нагоди 80-рiччя з дня утворення Чернiгiвського району нагороджено Почесною грамотою районної  держадмiнiстрацiї генерального директора  ЗАТ НВО „Чернiгiвелiткартопля”  Колонтая Г.М.

Почеснi вiдзнаки // Наш край .- 2003.- №25-26.- С.3

2003 р.

березень

Три днi працювала  обласна  с/г виставка-продаж „Агросвiт – 2003”. Багато вiдвiдувачiв виставки зупинялись бiля стенду ЗАТ НВО „Чернiгiвелiткартопля”. Седнiвськi науковцi дiловито знайомили   iз своею продукцiєю i пропонували високоякiсний посiвний  матерiал, аби на  дiлянках городникiв ряснiли врожаї крохматистої.

Потапенко Г. Нашi – на виставцi // Наш край.-  2003.-№ 27 – 28.- С.5

2003 р.,

1 квітня

40 років  тому почала працювати Чернігівська дослідна станція по картоплі  ЗАТ НВО “Чернігівеліткартопля”. Сьогодні – це потужне  науково-виробниче об’єднання.  Для генерального директора Г. М. Колонтая, котрий добре обізнаний з історією розвитку картоплярства на Придесенні, ця культура визначила не лише тему кандидатскої дисертації, а й місце в житті — 35 років він  у Седневі, 19 з них очолює  ЗАТ НВО “Чернігівелвткартопля”. Бережливий, досвідчений господарник, відомий науковець Григорій Миколайович разом зі своїм колективом  додосяг помітних успіхів. Попереду така ж напружена, але цікава і корисна робота. Цікава новими відкриттями в науці, добрими результатами на ланах і фермах. Але за всіх обставин для седнівських науковців критерій залишаеться незмінним: про “другий хліб” – турбота перша. Завдяки їм картопля знову повертається у великотоварні господарства, поліська культура знову приносить прибутки дбайливим гоподарям.

За значні досягнення в науково-виробничій діяльності з питань селекції, насінництва, вирощування і зберігання картоплі та з нагоди 40-річчя  створення ЗАТ НВО “Чернігівеліткартопля” нагороджено Дипломом корпорації овочівників і картоплярів України “Укровочкартоплепром” .

Будлянський М. Про “другий хліб” – турбота перша // Деснянська правда .- 2003.- № 82.- С.2

2003 р.,

квітень

Квітень минає, а весни немає. Ще у затінках мерзлий грунт, не почалася вегетація рослин. Схожі погодні умови були хіба в 1972 році.  У ряді господарств посівна на роздоріжжі –з чого почати – з оранки, сівби ранніх ярих чи пересіву? У НВО “Чернігівеліткартопля” з посівною визначилися, чи не на кожному полі ведуться роботи. Але, хоч і добре знають свою справу агрономи, трактористи й сівачі, але вони безсилі перед погодними умовами.

Будлянський М. Посівна на роздоріжжі // Деснянська правда .- 2003.- 24 квітня.- С.1

2003 р.,

червень

Для аграрiїв початок лiта знаменний тим, що в селищi Чубинське Киiвської областi проходить традицiйна Мiжнародна агропромислова виставка-ярмарок  „АГРО – 2003”. Щороку в Чубинському на 20 гектарах площi чи не наймасштабнiше представлено досягнення як свiтової, так й української аграрної науки i практики. Чернiгiвщина знаменита своїми картоплярами, льонорями, овочiвниками. Седнiвськi сорти картоплi знає весь свiт. Чи не щороку науковцi ЗАТ НВО „Чернiгiвелiткартопля” радують своїми сортами крохмалистої. Як правило, це високоврожайнi i надiйнi сорти.

Будлянський М.  Ярмарок у Чубинському: Чернiгiвська експозицiя // Деснянська правда.- 2003.- № 66.- С.1

2003 р.,

липень

Седнiвчани вiдсвяткували День селища. Неабиякий iнтерес викликала у гостей та мешканцiв виставка продукцiї ЗАТ НВО „Чернiгiвелiткартопля”.

Чугай С. Седнiвчани вiдсвяткували День селища  // Наш край.- 2003.- № 59 – 60.- С.4

2003 р.,

серпень

Визнано переможцями на збираннi зернових згiдно з  умовами огляду-конкурсу ( з 6 по 18 серпня ) серед жаткарiв

2 мiсце  жаткарю  Книр А.I., який жаткою ЖВН – 6 скосив 150 га зернових.

Вiдзначена  хороша робота водiя  Обiдейко Ф.М, який автомобiлем ГАЗ – 53 перевiз 157 т. зерна.

Максак А.,Матiяш В. Визнано переможцями //  Наш край.- 2003.- № 71 – 72.- С.2

2003 р.,

10 вересня

На базi об’єднання вiдбувся районний науково-практичний семiнар. Головi правлiння Г.М.Колонтаю було що показати i про що розказати. Хоча цьогорiч примхи погоди болiсно вдарили по натружених плечах селян, але седнiвцi все робили, аби здолати негаразди. Довелося пересiвати сотнi гектарiв ланiв, де росла озима пшениця. В господарствi придiляється неабияка  увага вирощуванню конюшини. Навiть цього року, коли вона  повсюдно вимерзла, тут спромоглися  зiбрати кiлька тонн насiння цiєї високобiлкової культури. Гостi побачили добре доглянутi плантацiї картоплi, кукурудзи  i дружнi сходи озимої пшеницi. А ще побували там, де сьогоднi ведеться сiвба за всiма правилами агротехнiки.  Пiд наступний крожай вивозяться органiчнi добрива i посiяно сидерати.

Велику увагу придiляють у господарствi насiнню – у складських примiщеннях повний порядок  i  повно елiтного i високоякiсного насiння озимих i ярих культур.

Потапенко Г.Запровадимо позитивнi набутки – одержимо солiднi прибутки // Наш край.- 2003.- №75 – 75.- С.2

Поле кличе, час квапить // Наш край.- 2003.- № 33 – 34.- С.2.

2003 р.

„Такого, як нинiшнiй рiк, у виробничiй практицi  не зустрiчав,- говорить Г.М.Колонтай,- Зима знешкодила посiви пшеницi, а весняно-лiтня пора позбавила землi вологи. Та й осiнь не балувала. Але люди чесно виконували свiй  обов’язок i на землi, i на робочих мiсцях у тваринницькiй галузi…Вродила i картопля, i кукурудза, i сiна навiть бiльше припасли, нiж  у попереднi роки. Отже, стабiлiзуємося, зявляється надiя, що будемо поступово розвиватися, долаючи  економiчнi негаразди”

Блiц-iнтервю // Наш край.- 2003.- № 91 – 92.- С.3

 

2003 р.

4 жовтня

ЗАТ НВО “Чернігівеліткартопля” нагороджено Дипломом учасника виставки-ярмарку “Київська осінь 2003” Міністерства аграрної політики України.

 

2003 р.,

жовтень

Районне Управлiння с/г та продовольства  i райком профспiлки працiвникiв АПК вiдзначили хорошу роботу ЗАТ НВО „Чернiгiвелiткартопля”  серед  iнших господарств району по пiдсумкам огляду-конкурсу  на посiвi озимих пiд  урожай  2004 р.

Переможцi осiннього засiву // Наш край.- 2003.- № 83 – 84.- С.2

2004 р., березень

 

В смт. Седнiв  науковi спiвробiтники  ЗАТ НВО „Чернiгiвклiткартопля”  провели  семiнар-практикум для вчителiв хiмiї та бiологiї району. Одним iз iнiцiаторiв  його проведення стала вчителька  Ганна Михайлiвна Черечукiна, керiвник гуртка юних картоплярiв, створеного на базi ЗАТ НВО „Чернiгiвелiткартопля”.

Чугай С. Спiлкувалися  вчителi з науковцями // Наш край.- 2004.- № 25-26.- С.4.

2004 р.,

квiтень

Прийшла весна, а з нею настала i та пора, коли хлiбороб своєю працею споруджує  мiцнi пiдмурки для майбутнього врожаю.Найкращi слова кажуть на адресу механiзатора С.В.Каримова  заступник директора М.П.Ячний та головний агроном В.А.Яцко. А неподалiк на культивацiї беззупину працюють механiзатори А.В.Карась, О.О.Скобяк, I.М.Мандзюк. На сiвбi  —  механiзатори  Р.Є. Мицу, В.Ф.Сорока, О.I.Бовша , В.О.Волов, В.М.Ребенко, В.В.Барадаков, сiвачi С.Г.Березинець, Г.I.Сернiєнко, водiї В.Ф.Свириденко, В.А.Ткаченко.

По пiдсумкам районного трудового змагання  на весняно-польових роботах у перiод з 8.04. по 18.04 2004 р. вiдзначено добру роботу на сiвбi екiпажу пiд керiвництвом В.О.Волова, який посiяв 143 га.

Хлiборобська весна у Седневi: фоторепортаж //  Наш край.- 2004.- № 27 – 28.- С. 1

Максак А. Визначено переможцiв // Наш край .- 2004.- № 33 – 34.- С.2

2004 р.,

липень

В Седневi жнивують до другої ночi. У полi чотири „Єнисеї”. В числi комбайнерiв вчитель допризовної пiдготовки та фiзкультури Седнiвської ЗОШ 1-3 ступеня О.В.Кошик. Зерно вродило нiвроку. Визрiло i висохло. Тому його не досущують, а пiсля сортування насипають в мiшки. Його продаватимуть в усi райони Чернiгiвщини. Приїжджатимуть  i покупцi  з Полтавщини, Київщини та Сумщини.

Гнип Г. У Седневi жнивують до другої ночi // Чернiгiвський вiсник.- 2004.- 29 липня.- С.4

2004 р.,

серпень

По пiдсумкам районного огляду-конкурсу на збираннi зернових  за перiод з 1 по 10 серпня:

серед екiпажiв комбайнiв „Дон – 1500”  2 мiсце посiв екiпаж пiд керiвництвом С.В.Каримова, який намолотив 605 т. зерна;

серед жаткарiв – 1 мiсце присудили жаткарю А.I.Книру, який жаткою ЖВН – 6 скосив 387 га зернових  ( всього 425 га )

за перiод з 10 по 20 серпня  вiдзначена хороша робота екiпажу пiд керiвництвом  С.О.Трояна, який намолотив 247 т. зерна.

Визнано переможцями// Наш край.- 2004.- № 65 – 66.- С.1;

Там же.- 2004.- № 69 – 70.- С.1

2004 р.,

жовтень

В день лiтературно-мистецького свята „Седнiвська осiнь”  чернiгiвський  журналiст i письменник  Володимир Сапон представив свою нову книгу „Седнiв”, яка викликала неабиякий iнтерес. Книга вийшла за сприяння голови Чернiгiвської райдержадмiнiстрацiї

В.Сидоренко, голови правлiння ЗАТ НВО „Чернiгiвелiткартопля”  Г.Колонтая та iнших спонсорiв.

Глава „ ЇЇ величнiсть картопля” розповiдає про роботу седнiвських науковцiв. Створену в 1963 роцi  дослiдну станцiю очолював понад 20 рокiв  кандидат с/г наук Володимир Дмитрiйович Волков. Нагороджений орденом Трудового Черовоного Прапора (1973, 1977), „Знак Пошани” (1971). Заступником директора став Заслужений агроном Української РСР Якiв Iларiонович Прошко, який у 30-тi роки брав участь у виведеннi перших українських сортiв картоплi на Немiшаєвськiй станцiї. Досвiдчений науковець, свого часу йому доводилося зустрiчатися з вiдомими вiтчизняними спецiалiстами  I.Я.Букасовим, академiком О.Г.Лорхом, професором П.I.Альсмиком.

Допомогу в комплектуваннi наукових кадрiв на перших порах надало Мiнiстерство с/г i на станцiю були направленi три випускники  аспiрантури: Анатолiй Васильович Iващенко, Валентин Олександрович Ластовенко, Анатолiй Васильович Коломацький.

Закладали основи наукових  дослiджень на новостворенiй станцiї також  Наталiя Михайлiвна Кузьмiна, Вiра Денисiвна Самород, Лариса Григорiвна  та Володимир Ернестович Тете, Любов Дмитрiвна та Вiктор Миколайович Вельямiнови-Зернови, Микола Єфремович Шевель, лаборанти Нiна Андрiївна Силенок та Галина Михайлiвна  Ральченко.

Значний вклад у виконання науково-дослiдних робiт внесли науковi спiвробiтники Олександр Iванович Писанський, Володимир Маркович Шолом,  Михайло Никифорович Стукало, Олександра Семенiвна Рогачова, Георгiй Васильович Данько,  Григорiй Миколайович  Колонтай,  Олег  Федорович Онищенко,  Вiктор Петрович Купрiйчук.

Тут плiдно працювали  М.П.Писанська, В.О.Марченко, Р.Г.Стукало, О.Г.Меньковська, З.Г.Лук’яненко, Л.Д.Хоменко.

Сiм наукових спiвробiтникiв виконали на станцiї дослiдження i захистили кандидатскi дисертацiї. Одинадцять працiвникiв станцiї було нагороджено орденами и медалями СРСР.

Адруг Г. Прикмети „Седнiвської осенi” //Наш край.- 2004.- № 85 – 86.- С.5.

Легенди i правда про Седнiв// Наш край.- 2004.- № 85-86.- С.8

Сапон В.М. Седнiв: iсторико-краєзнавчi етюди.- Нiжин: ТОВ „Видавництво „Аспект-Полiграф”, 2004.- С. 78 – 82.

2004 р.,

28 жовтня

Головою  правління ЗАТ НВО “Чернігівеліткартопля” обраний

Сергій Петрович Томашевський.

Рішення загальних зборів акціонерів від 28 жовтня

2004  р.

2004 р.,

листопад

З нагоди Дня працiвникiв с/г за досягнутi успiхи в роботi, вагомий внесок у розвиток агропромислового комплексу оголошена Подяка Головного управлiння с/г  Стебi Валентинi Василiвнi – головному економiсту ЗАТ НВО „Чернiгiвелiткартопля”

Вiтаємо // Наш край.- 2004.- № 97 – 98.- С.5

2004 р.

 

  

По результатам Державного сортовипробування сорт картоплi  Зоряна  з 2004 року  занесений до Реєстру сортів рослин України . Автори сорту Онищенко О.Ф.,  Данько Г.В., Колонтай Г.М., Купрійчук В.П., Петренко К.О., Пiнчук О.В., Хоменко Л.Д.

Науковий звiт з НДР по картоплi за 2004 рiк // ЗАТ НВО „Чернiгiвелiткартопля”.- Седнiв, 2004.- С.3

2005 р.

У рідному Новому  збудували власне “гніздо” доярка Любов Павлівна і будівельник Петро Іванович Стельмахи. І  “пташенят” у ньому зявилось  аж девятеро. Всіх трьох ступенів отримала  Любов Павлівна  орден “Материнська Слава”( 1977, 1982) ще й дві медалі. Тепер вона стала ще багатша – має 10 рідних онуків  і одного названого. Четверо синів цього подружжя працюють в ЗАТ НВО “Чернігівеліткартопля” :  Геннадій Петрович  бригадиром  молочно-товарноі  ферми, Валентин Петрович і Олександр  Петрович слюсарями ферми, Ігор Петрович – робітник будівельної бригади.

Адруг Г. Діти і квіти Любові Стельмах// Наш край.- 2005.-  5 березня.- С.3.

2005 р.

 

 

 

У дорiдному врожаї картоплi багато складових. Скiльки сил i енергiї потрiбно, особливо для боротьби з бурянами. Але виявляється, що можна зманеврувати – вибрати сорт, який сам за себе постоїть. То ж який сорт вибрати ? Щоб надати слушну пораду з цього важливого для огородникiв питання, редакцiя газети „Чернiгiвський вiсник” звернулася до заступника генерального директора з наукової роботи, кандидата с\г наук Г. В. Данько, який  внiс значний вклад у виконання науково-дослiдних  робiт  з питань технологiї вiрощування картоплi, нагороджений медалями „ За доблестный труд” (1970) i „ За трудовую доблесть” (1977. Георгiй  Васильович  познайомив читачiв газети з новинками седнiвськї селекцiї – сортами картоплi Рум’яна, Мiраж, Лiдер (Нагорода) та з сортами, якi уже стали еталонами смаку – Свiтанок київський, Придеснянською та iн. До речi, Георгiй Васильович особисто  вирощує на 50 сотках 27 сортiв картоплi.

Адруг В. Картопля: який сорт сам за себе постоїть //Чернiгiвський вiсник.- 2005.- 14 квiтня.- С.2

2005 р.,

29 квітня

Вiдбулися структурнi змiни в науковому пiдроздiлi ЗАТ НВО„Чернiгiвелiткартопля”.

Працює  2 лабораторiї – селекцiї  та

насiнництва, розсадники, теплиця гiдропоної технологiї, яка займає 1080 квадратних метрiв i  розрахована на одержання  протягом  року семисот тисяч мiнi-бульб;  картоплесховище, 100 га дослiдного поля.

Наказ  № 63-К  вiд 29  квiтня

2005 року

2005 р.,

травень

Трудовий колектив ЗАТ НВО “Чернігівеліткартопля” перерахував свій  одноденний заробіток на рахунок обласної ради ветеранів з нагоди 60-річчя Великої  Перемоги. Внесок у цю благодійну справу  склав 2000 грн.

Перерахували одноденний заробіток // Наш край.- 2005 .-

№ 41-42.- С.2

2005р.,

травень

Райуправління сільського господарства  та продовольства і райком профспілки працівників  АПК підбили підсумки трудового змагання на  весняно-польових роботах. Серед переможців працівники ЗАТ НВО “Чернігівеліткартопля”:

на культивації  Іван Іванович Прожига  —  1 місце, який трактором Т-150 закультивував 320 га.,

на оранці Сергій Олександрович Троян – 2 місце, який трактором Т-150 виорав 110 га. Переможцям вручені Почесні грамоти та грошові премії згідно з умовами змагання.

Максак А., Матіяш В. Вийшли переможцями //  Наш  край.- 2005.- 14 травня.- С.1,2.

2005 р.,

лтпень

У районі розпочалися жнива. Першими вивели в поле комбайни седнівські хлібороби. Чотири жатки ЖВП – 6 та чотири потужні “Дони – 1500” вийшли в жнивну загінку. Трудівники зуміли виростити   добрий  врожай і  вчасно підготували техніку до виходу в поле.

У районі розпочалися жнива // Наш край.- 2005.- 23 липня.-С.1

2005 р.,

27 грудня

Головою правління  ЗАТ НВО “Чернігівеліткартопля” обраний 

Ігор Вікторович Шкурко – кандидат економічних наук,  господарник-практик, який досяг  помітних результатів у сільськогосподарській сфері. Він закінчив Россійський університет Дружби народів ім. Патріса Лумумби (1998), аспірантуру Інституту аграрної економіки УААН (2002), національну академію державного управління  при  Президентові України (2005), вільно володіє французською мовою, працює над докторською дисертацією на тему “Шляхи виведення із кризи  сільськогосподарської галузі.” Переконаний, що сільське господарство є основою основ і вважає, що запровадження новітніх технологій сприятиме розвитку сільськогосподарської галузі.”

Рішення загальних зборів акціонерів  від 24 грудня

2005 року.

Коваленко С. Через відродження села до процвітання Чернігівщини //  Гарт.- 2006.- № 10.- С.15

Призначення // Нові горизонти .- 2005.- № 30.- С.1

2005 р.

 

За  2001 – 2005 роки  седнiвськими науковцями створено 4 сорти катоплi: Румяна, Мiраж, Нагорода, Сувенiр чернiгiвський.

Науковий звiт  з науково-дослiдних робiт за 2001 – 2005 рр.- Седнiв, 2005.- С.10

2006 р.

Щорічно підприємство приймає  участь у виставці “Весна. Сад. Город”, яка проводиться Чернігівською регіональною торгово-промисловою палатою.

 

2006 р.,

14 лютого

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

„Нарештi й седнiвцi  стали власниками землi”- пiд таким заголовком надруковано в „Нашому краї” фоторепортаж  Н.Петровської. Усього 586 членiв громади стали власниками земельних паїв. Першим у селищi  отримав державний акт на право власностi на землю пенсiонер, ветеран працi, колишнiй механiзатор, кавалер орденiв  Ленiна (1966) i Жовтневоi революцiї (1973), неодноразовий учасник  ВДНГ СССР

Д.С. Остапенко.  Дмитро Семенович пропрацював у науково-виробничому об”єднаннi  35  рокiв. Нагороджений  бронзовою медаллю  ВДНГ (1963), ювілейною медаллю “За доблестный труд” (1970), медаллю “Ветеран  труда ” (1988) ,  медаллю  “60 лет Победы в Великой Отечественной войне 1941 – 1945 гг.” (2005), знаками “ Победитель социалистического соревнования” (1973, 1977, 1979),  “Ударник пятилетки” (1975, 1980, 1983).

Найвищий намолот  Д.С.Остапенка – 1048 тонн з помічником М.В.Васьком.

Петровська Н.  Нарешті й седнівці стали власниками землі //  Наш край.- 2006.- №№13-14.-  С.2

 

 

 

 

 

 

2006 р.,

20 травня

Науково-виробниче обєднання  останнiм часом пережило складний перiод рiзноманiтних змiн. I все ж господарство вижило, зберiгши  статус наукового.” НВО без науки перетвориться у звичайне виробниче господарство”,- говорить генеральний директор I.В.Шкурко.

I пiдтвердження тому – науковий пiдроздiл господарства, в розпорядженнi  якого сьогоднi двi лабораторiї, розсадники, 100 гектарiв дослiдного поля i головне – люди, якi займаються науковою роботою. Двадцать сiм рокiв тому прийшла в об’єднання пiсля закiнчення Бiлоруської сiльгоспакадемiї Любов Панасiвна Шарапа, науковий спiвробiтник, нинi  завiдуюча  лабораторiєю насiнництва. Про  картоплю знає все, цiкаво розповiдає про „бiографiю” кожного сорту. Надiйнi помiчники  в Любовi Панасiвни – науковий   спiвробiтник, завiдуючий сектором  з вирощування пробiркових рослин i мiнi-бульб Геннадiй Гайструк, лаборанти Наталiя Кобрин,   Катерина Хандога, Ганна Шкляревська, Юлiя  Кононенко, робiтницi Олена Агiбалова, Свiтлана Туренко та Тетяна Берташ. 

Петровська Н. ЗАТ НВО „Чернiгiвелiткартопля” продовжує наукову роботу //  Наш край.- 2006.- № 41-42.- С.3

2006 р.

Коли б всiма науковими спiвробiтниками було все зроблено, щоб озброїти виробництво результатами дослiдiв для одержання високих врожаїв картоплi, то й тодi б кожен науковець мусив сказати : „ Ще раз селекцiя…” Ось тому лабораторiя селекцiї картоплi є провiдною в роботi  седнiвських науковцiв. Тут народжуються новi сорти. Завiдуючий лабораторiєю селекцiї  кандидат с/г наук Олег Федорович Онищенко, нинi заступник директора з наукової роботи, дав життя багатьом вiдомим сортам. Шiсть сортiв седнiвської селекцiї занесенi в Реєстр сортiв рослин України, а  новi перспективнi Нагорода, Сувенiр Чернiгiвський, Рум’яна проходять  державне випробування.

Досить тривалий  у часi шлях вiд картопляної насiнини до сортової бульби – потрiбно нi мало нi багато 13 – 14 рокiв копiткої працi, помноженої на любов i терпiння. В лабораторiї селекцiї  поряд з Олегом Федоровичем „няньчать” майбутнi сорти агроном Катерина Петренко, науковий спiвробiтник Олексiй Дробноход. Ретельно трудяться лаборанти з 30-рiчним стажем Людмила Пусь, Ольга Буштет, Валентина Зубрицька, Свiтлана Мiщанинець.

Петровська Н. ЗАТ НВО „Чернiгiвелiткартопля” продовжує наукову роботу // Наш край.- 2006.- № 41-42.- С.3

2006 р.

червень

13 – 17  червня  традиційно пройшла    Міжнародна виставка-ярмарок  “АГРО – 2006”. ЗАТ НВО “Чернігівеліткартопля”  , як i в попереднi роки,  представило  на  виставці  зразки нових сортів картоплі власної селекції. За активну участь  в роботі виставки підприємство нагороджено  Дипломом  учасника виставки-ярмарку ( 2003, 2004 , 2006 ).

 

2006 р.

Товариство утримує 1400 голiв великої рогатої худоби, з якої  400 корiв. Проведена дуже жорстка  вибраковка – малопродуктивних корiв видалили з основного стада, переглянули структуру кормової бази, посилили контроль за штучним заплiдненням тварин. I ось результат: якщо   в попереднi роки добовий надiй молока на корову складав 5,5 кг. молока на корову, то тепер 13 кг., а рiчний валовий  надiй вiд корови – 4400 кг. молока. 

Томаш С., Якубенко Л. Седнiв: з минувшини до сучасностi // Новини Городнянщини.- 2006.- 19 серпня.- С.4.

2006 р.,

19 серпня

У гарячу лiтню пору  селянин не може змарнувати одної хвилини. Але на Спаса – день святий. Тож саме цього для i вiдзначили День району в Чернiгiвському парку культури  i вiдпочинку. ЗАТ НВО „Чернiгiвклiткартопля” представило зразки нових сортiв картоплi i зернових.

Петровська Н. На Спаса святкували День району // Наш край.- 2006.- № 69 – 70.- С.1,2

2006 р.

2 вересня 2006р.були визначенi  переможцi жнив згiдно з умовами районного огляду-

конкурсу. Серед екiпажiв комбайнiв ДОН-

1500    2 мiсце присудили екiпажу пiд керiвництвом Трояна Сергiя Олександровича, який намолотив 585 т.

Серед жаткарiв 3 мiсце посiв жаткарь Шитов Андрiй Олександрович, який жаткою ЖВН – 6 скосив 148 га зернових.

Серед водiїв на перевезеннi зерна 1 мiсце зайняв водiй Католик Григорiй Васильович який автомобiлем САЗ перевiз 610 т.зерна.

Шпилька Ю., Матiяш В.

Пiдсумки огляду-конкурсу на збираннi зернових // Наш  край.- 2006.- 2 вересня.- С.1,3

2006 р.

Об’єднання має контракт з чiпсовою фабрикою австрiйської фiрми „Краффт”. Для вирощування придатної для чiпсiв картоплi, седнiвськi картоплярi дотримуються спецiальної технологiї, в результатi  – 50 гектарiв картоплi голландського сорту Сатурна  в iдеальному виглядi, на площi застосовується штучне зрошення рослин. Для цього протягнуто 3,5 км  трубопроводу, воду iз Снову подає помпа.

Останнім часом випробовуються окремі сорти картоплі на придатність до переробки на чіпси. Планується запровадити чіпсовий сорт власної селекції.

Томаш С., Якубенко Л. Седнiв: з минувшини до сучасностi // Новини Городнянщини.- 2006.- 19 серпня.- С.4

2006 р.

ЗАТ НВО  у 2006 році зміцнило позиції щодо  кормозаготівельної техніки. За сприяння  голови правління ВАТ “Чернігівський молокозавод” Антоніни Цвіткової і з допомогою цього підприємства  придбали білоруський сінозаготівельний комплекс. В кінці року придбали потужний дворядний картопле-камбайн, виготовлений німецькою фірмою  Grimme”, який за 10 годин роботи  викопує картоплю на  восьми гектарах  і  має пристосування для копання моркви.

Петровська Н. Уродила в Седневі картопля //  Наш край .- 2006 .- №№ 71-72

 (9 вересня).- С.4

2006 р.,

листопад

Рекордний урожай зернових у господарстві був у 1993 році  —  45,3 цн  з  га  на  круг,- пригадує головний агроном В.А.Яцко. А нинішнього року в середньому гектар дав по 28 цн. зернових і по 200 цн. картоплі. Валентина Аркадіївна – чудовий фахівець, добросовісний працівник, її поважають і колеги, і прості люди, і керівництво. У  ЗАТ  НВО    Валентина Аркадіївна працює з 1972 року, а головним агрономом  —  з 1987-го. ” Моя основна робота – хліб  вирощувати, картоплю, корми для тваринництва, — просто говорить вона, а  улюблена  культура –  озима пшениця”.

 

Петровська Н. ЗАТ „Чернiгiвелiткартопля” поєднує науку i виробництво

//  Наш край.- 2006.- № 97-98.-

С. 4

2006 р.,

листопад

Генеральний директор ЗАТ НВО „Чернiгiвелiткартопля” Iгор Вiкторович Шкурко  i  науковий спiвробiтник Олексiй Васильович Дробноход вiдвiдали Данiю з метою участi в мiжнародному бiзнес-семiнарi  з  питань вивчення досвiду нових технологiй селекцiї картоплi.

Петровська Н. ЗАТ „Чернiгiв-елiткартопля” поєднує науку i виробництво //  Наш край.-          2006.-  № 97-98.- С.4

2006 р.

листопад

Генеральний директор ЗАТ НВО “Чернігівеліткартопля” І.В.Шкурко  за сумліінну працю в імя  незалежності України нагороджений Почесною грамотою Чернігівської обласної державної адміністрації.

 

2007 р.

 

До Реєстру сортiв рослин України занесено сорт картоплi седнiвської селекцiї  Нагорода. Дуже раннiй сорт –  на 40-й день пiсля появи  сходiв вже можна копати. Бульби овальнi,бiлi, з гладенькою шкiркою та кремовим мякушем. Має дуже добрi смаковi якостi, крохмалистiсть – 16,6 – 17,5 %.

Адруг В. Картопля: який сорт сам за себе постоїть ? // Чернiгiвський вiсник.- 2005.- 14 квiтня.- С.2

Науковий звiт з НДР по картоплi за 2001-2005 рр.-Седнiв, 2005.- С.10

2007 р.

Переданий в Державне сортовипробування новий сорт картоплi  селекцiї ЗАТ НВО „Чернiгiвелiткартопля”  Сiверянка.

 

2008 р.

Нагороджені:

Головний агроном Яцко Валентина Аркадіївна – Почесною  Грамотою Прем’єр Міністра України;

Механізатор Радченко Василь Петрович  — Почесною  Грамотою ОДА за 1 місце на збиранні зерновиїх культур;

Заступник генерального директора  по виробництву  Ячний Петро Петрович – Почесною Грамотою РДА;

Механізатор Троян Сергій  Олександрович – Подякою РДА.

 

2009 р.

Нагороджені :

Генеральний директор Шкурко Ігор Вікторович – заслужений працівник сільського господарства;

Заступник генерального директора по виробництву Ячний Петро Петрович – Знак Пошани  головного управління АПР ОДА;

Механізатор Каримов Станіслав Вікторович – Почесною  Грамотою на збиранні зернових культур, комбайн Фенд;

Механізатор Троян Сергій Олександрович – Почесною  Грамотою на збиранні зернових культур, комбайн Массей Фергусон;

Механізатор  Радченко Василь Петрович – Почесною  Грамотою  за зайняте 3 місце на збиранні зернових культур, комбайн ДОН – 1500;

Бухгалтер, голова профкому  Могилевець Лідія Іванівна – Почесною  Грамотою РДА до Дня працівника сільського господарства.