Озима совка

Озима совка (Agrotis segetum) Дорослі комахи – метелики середнього розміру, розмах крил 28-48мм. Передні крила метелика світло-бурі або майже чорні з переривчастими поперечними лініями і трьома плямами бобовидної, округлої та клиновидної форми, облямованими тонкими чорними лініями, задні крила світлі. Яйця напівкулясті, злегка сплюснуті, молочно-білі, з радіальною ребристістю.  Гусениці землисто-сірі з бурою голівкою, завдовжки 40-50мм. Зимують гусениці у грунті на глибині 15-20см. Лялечка червоно-бура, завдовжки 18-20 мм. Метелики починають літати з

Колорадський жук

Колорадський жук Leptinotarsa decemlineata Say. Один з найнебезпечніших шкідників картоплі. Тіло жука коротко-овальне, дуже випукле з блискучо-жовтим відтінком і десятьма повздовжніми чорними смугами над крилами. Довжина тіла 8-12мм, ширина 6-7мм. Колорадський жук дуже плодючий. Самка відкладає до 400-800 яєць. Яйця помаранчевого кольору, овальні, довжиною до 0,8-1мм. Личинка розміром 15-16мм. Основний колір личинок залежить від стадії розвитку: личинки 1 віку темно-сірі, другого – червоні, третього віку личинки помаранчево-жовтого кольору. Найбільш шкідливі

Фомоз (гангрена, гудзикова гниль)

Збудник фомозу Phoma exiqua f.sp. foveata Malc. Et E.G. Gray; Phoma exiqua Sacc. var. exiqua. На перезимувавших стеблах патоген може утворювати статеве спороношення – перитеції з сумками та аскоспорами. Статева стадія гриба - Ophiobolus porphyrogonus (Tode) Sacc. Хвороба розповсюджена в Англії, Австралії, Нідерландах, США, Канаді, Росії, Білорусі, Україні; в усіх зонах де вирощується картопля. Зараженню та розвитку гангрени сприяють прохолодна, сира погода в період збирання, а також підвищена вологість та температура в період зберігання. Втрати від фомозу проявляються в значному

Кільцева гнилизна

Збудником кільцевої гнилизни картоплі є фітопатогенна бактерія Corynebacterium sepedonicum (Spieck.et Koth.) Scap.et Burk. Syn/ Bacterium sepedonicum Spieck. Хвороба розповсюджена в усіх регіонах картоплярства. Розвитку хвороби сприяють підвищена температура та висока вологість грунту. Дуже уражені бульби зазвичай згнивають не даючи сходів; слабо уражені рослини в результаті їх загального пригнічення утворюють значно менше бульб. Втрати врожаю від кільцевої гнилизни в окремі роки можуть сягати 45%. Хвороба проявляється в стебловій та бульбовій формах. Найбільш характерні

«Чорна ніжка» картоплі

Захворювання «Чорна ніжка» викликане бактеріями роду Pectobacterium, в основному Pectobacterium phytophthorum (Appel.) Waldee., Burg. Хвороба розповсюджена в усіх регіонах вирощування картоплі. Викликає загнивання нижньої частини стебла молодих рослин та мокру гнилизну бульб. Розвиток хвороби призводить до зрідження посадок , зниження продуктивності, погіршення насіннєвих та продуктових якостей при зберіганні. Недобір урожаю, в залежності від погодних умов та агресивності патогена, може коливатися від 1-2 до 50-75%. Ураження 5% в період вегетації призводить до втрат