Кільцева гнилизна

Збудником кільцевої гнилизни картоплі є фітопатогенна бактерія Corynebacterium sepedonicum (Spieck.et Koth.) Scap.et Burk. Syn/ Bacterium sepedonicum Spieck.

Хвороба розповсюджена в усіх регіонах картоплярства. Розвитку хвороби сприяють підвищена температура та висока вологість грунту. Дуже уражені бульби зазвичай згнивають не даючи сходів; слабо уражені рослини в результаті їх загального пригнічення утворюють значно менше бульб. Втрати врожаю від кільцевої гнилизни в окремі роки можуть сягати 45%.

Хвороба проявляється в стебловій та бульбовій формах. Найбільш характерні симптоми захворювання на кущах проявляються в кінці цвітіння: на окремих стеблах поступово жовтіють та в’януть листові часточки, стебла поступово в’януть та падають на землю. Поступово в’яне та розпадається весь кущ. На відміну від ураження чорною ніжкою основа стебла не розмочалюється і рослини важче вириваються з грунту.
В роки з вологою та прохолодною погодою захворювання може проходити в прихованій формі. На бульбах, залежно від шляху проникнення в них інфекції, кільцева гнилизна проявляється у вигляді ураження судинного кільця та ямчатої гнилі (жовта підшкірна плямистість). Якщо бактерії  потрапили до бульби через столони судинна система розм’якшується і при натисканні з уражених судин виділяється світло-жовта маса. Зовні хворі бульби не відрізняються від здорових. З часом при зберіганні хвороба поширюється на  довколишні тканини та серцевину бульби з розвитком мокрої гнилизни, коли тканини повністю руйнуються, перетворюючись в білу, тягучу, з неприємним запахом масу.

Ямчата гнилизна виникає якщо бактерії потрапляють в бульбу через пошкоджену шкірку в осінній період, проте виявляється тільки в кінці березня – на початку квітня у вигляді округлих плям кремового або світло-жовтого кольору під шкіркою. М’якуш бульби в місцях плям вигниває з утворенням ямочок. Якщо висадити такі бульби з них виростуть недорозвинені рослини з роздутими стеблами. Листки у таких рослин розташовані близько один до одного (особливо на верхівці). Уражені рослини в’януть, засихають та не утворюють бульб. Такий тип ураження кільцевою гнилизною називають карликовістю.
Основне джерело інфекції – хворі бульби. Ураження кільцевою гнилизною відбувається в період збирання при контакті бульб з ураженої бадиллям, розрізаними хворими бульбами;ураженню сприяють механічні пошкодження, недозріла шкірка бульб. Інфекція також може передаватися при різанні насіннєвої картоплі та грунтовими комахами.

Заходи захисту:

  1. Просушування та озеленення насінних бульб після збирання.
  2. Прогрівання насіннєвого матеріалу протягом 2-3 тижнів при температурі 14-18С у період спокою бульб з подальшим видаленням хворих бульб.
  3. Фітоочищення.
  4. Передзбиральне скошування або хімічне знищення бадилля картоплі.
  5. Використання сортів картоплі з підвищеною стійкістю до захворювання.